"Мне дожить не успеть!"

Мне меньше полувека - сорок с лишним.

Я жив, тобой и Господом храним.

Мне есть что спеть, представ перед Всевышним,

Мне есть чем оправдаться перед Ним.

Володимир Висоцький, 1980

25 січня, легендарному радянському поетові та авторові-виконавцю, акторові театру і кіно Володимиру Висоцькому виповнилося б 74 роки.

За 42 роки життя Висоцький написав шість книг, взяв участь у створенні 11 радіоспектаклів, знявся майже в 30 фільмах, у багатьох з них звучать його пiснi, зіграв у 15 спектаклях. Загалом, перу Висоцького належить близько 700 поетичних творів: понад 100 віршів і майже 600 пісень.

Творчість Висоцького зараховують до бардівської музики, проте сам співак негативно ставився до клубів самодіяльної пісні і бардівського руху взагалі. Деякі критики зазначають, що взагалі творчість Висоцького складно укласти в якісь рамки, настільки унікальна манера виконання і тематика пісень. Це і «блатні» пісні, і балади, і любовна лірика, гумористичні пісні та пісні-казки, а також не менш популярні пісні на політичні теми: часто сатиричні або такі, що містять різку критику існуючого ладу. Деякі пісні нагадували скоріше навіть спектакль одного актора.

Володимир Висоцький учасник постійної трупи театру Драми і комедії на Таганці. Роль Гамлета вважалася «візитною карткою» актора.

 Ним зіграно близько тридцяти ролей у фільмах. Найвідоміша і найулюбленіша роль — Жеглов в телесеріалі «Місце зустрічі змінити не можна».

 Висоцький брав участь також в озвучуванні одного мультфільму — «Чарівник Смарагдового міста».

У роки суворої цензури він зачіпав цілу низку заборонених тем, чому і сам багато в чому був під забороною, – в ті часи його записи розповсюджувалися виключно на магнітоальбомах, заборонялися зйомки у низці фільмів.

Висоцький писав у власному сьогоденні, але писав для прийдешнього. Можливо, тому його пісні стали народними, а їх окремі рядки – афоризмами. Адже кожен слухач відчував у них «срібні струни» власної душі, відчував виклик і поклик незбагненності...

Сгину я – меня пушинкой ураган сметет с ладони,

И в санях меня галопом повлекут по снегу утром, –

Вы на шаг неторопливый перейдите, мои кони,

Хоть немного, но продлите путь к последнему приюту!

Помер артист 25 липня 1980 року о 4:10 ранку 

в своїй квартирі на Малій Грузинській, 28. 

Висоцький не витримав власного ритму життя,

 не витримало серце.