27 березня 2017 р.

Вітаємо!

Що «світ – театр», 
Ми знаємо не з преси. 
Що ми актори - 
Теж не новина… 
Саме життя для всіх нас 
Пише п’єси, 
Де кожна дійова особа
Головна!

Геній української музики

До 175-річчя від дня народження композитора, педагога, основоположника української класичної музики Миколи Лисенка, в бібліотеці відбувся музичний вечір «Гетьман української музики».











Микола Лисенко – музичний символ України. Видатний піаніст, хоровий диригент і педагог, фольклорист, активний музично-драматичний діяч середини ХІХ – поч. ХХ ст. Його творчість є знаною у всьому світі. Композитор писав музику у різних жанрах: пісні, обробки народних пісень, хорові твори, опери для дітей та дорослих.
Його ім’я присвоєне театрам і навчальним закладам. Щорічно кращим музикантам вручаються премії імені Миколи Лисенка. На його честь відбуваються фестивалі і конкурси, а духовним гімном українців є твір композитора «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» .
Учасниками музичного вечора були учні 9-Б класу Української гімназії 
ім. І. Франка. Діти мали змогу дізнатися, як формувався талант музиканта, який прославив українську націю. 
Гарним доповненням заходу стало чудове виконання студентами Музичного училища

ім. С. Крушельницької 
неперевершених творів композитора.













Про викладацьку 

і громадську діяльність, радощі та смутки, сім’ю, друзів та соратників М. В. Лисенка всі бажаючі мали можливість, переглянувши літературу з виставки.

4 березня 2017 р.

Хто живе в Мурляндії?

Про котів пишуть вірші, оповідання, знімають кіно, мультфільми… Ці милі та ласкаві тварини давно стали домашніми улюбленцями. Любов до них виявилася настільки сильною, що для пухнастиків навіть окреме свято вигадали – Всесвітній день котів. А відзначається він щороку 1 березня,
в перший день весни.

Тож ми не стояли осторонь, а зібрали малечу на майстер-класи з нетрадиційної аплікації ватою
під назвою
«Жителі країни Мурляндії».
 Їх учасниками стали читачі нашої бібліотеки та
учні 4-А класу ЗОШ №15 нашого міста.










Завідувачка сектором Ольга Карпич розповіла дітям багато цікавого про котів та провела невеличку вікторину.
Діти із задоволенням та натхненням виготовляли власноруч портрети своїх улюбленців, 
та ділилися цікавинками про них.











Майстер-класи пройшли як завжди чудово, весело та цікаво. Ось яка краса у нас вийшла.













Щасливі та радісні діти несли додому свої вироби, хизуючись ними перед однокласниками та іншими відвідувачами
нашої бібліотеки.

3 березня 2017 р.

Творчий спадок Леся Курбаса

Існують особистості, діяльність яких залишає слід в культурі не тільки окремого народу, а стає частиною культурного надбання світу. Такою багатогранно обдарованою непересічною особистістю є
Лесь Курбас - відомий режисер-новатор, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач, 
народний артист УРСР.
З нагоди відзначення 130-річчя від дня народження цієї талановитої людини в читальному залі бібліотеки оформлено книжково-ілюстративну виставку 
«Під небом театру».


З огляду літератури, яка представлена на виставці, наші відвідувачі дізналися про життя та творчу діяльність Леся Курбаса, про його однодумців, учнів та шанувальників таланту.










Лесь Курбас 
(Олександр-Зенон Степанович) народився 25 лютого 1887 року в м. Самбір на Львівщині. Його батьки відомі українські актори галицького театру Степан та Ванда Курбас.
У 1907-1911 рр. навчався на філософських факультетах Львівського та Віденського університетів. У 1922-1933 рр. викладав у Київському та Харківському музично-драматичних інститутах. Один з ініціаторів створення журналів 
«Театральні вісті», «Барикади театру».
Заснував трупу «Тернопільські театральні вечори», «Молодий театр» у Києві, Київський драматичний театр, театр «Березіль» (з 1935 р. – Харківський український драматичний театр 
ім. Т. Г. Шевченка) - де був художнім керівником до 1933 р. 
У самому лише Києві започатковано п’ять театральних майстерень творчого об’єднання «Березіль».
Як актор створив ряд образів на сценах різних театрів: Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Макбет («Макбет» Шекспір), Гонта («Гайдамаки» за Шевченком). Інсценізував ряд поетичних творів Т. Шевченка, поставив у «Молодіжному театрі» «Шевченківську виставу» (1919); інсценізована 1920 р. поема «Гайдамаки» йшла в українських театрах та за рубежем. 
Було зіграно понад 150 прем’єр.
Митцю належить також інсценізація поезій П. Тичини з циклу «Сонячні кларнети» (1919), Л. Українки «У пущі», М. Куліша «Маклена Граса». Написав і поставив агітп’єси, драми, автор книги «Шляхи українського театру» і «Березіль» (1927),
численних статей з театрознавства.
Як педагог виховав цілу плеяду видатних акторів й режисерів. Серед його учнів видатні майстри українського театру: 
Й. Гірняк, М. Крушельницький, Н. Ужвій.
У 1925 році Лесю Курбасу присвоїли звання
народного артиста України.
Все своє життя він щосили прагнув «створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати».