Тернопільському художньому музею - 35!

Мистецтво має дивовижну здатність: воно перетворює звичайний простір на місце сили, а плинний час — на вічність. Сьогодні свій 35-річний ювілей святкує Тернопільський обласний художній музей. 

Його історія, що офіційно розпочалася 1 травня 1991 року, подібна до того, як із маленького ескізу народжується величне полотно. Те, що колись було лише картинною галереєю

при краєзнавчому музеї з кількома сотнями творів, сьогодні перетворилося на фундаментальну збірку, де понад дев'ять тисяч експонатів бережуть пам’ять поколінь. 

 Стіни цього музею дихають історією, яка розгортається перед відвідувачем не просто як хронологія, а як глибоке емоційне переживання. У залах українського мистецтва панує дух високого бароко: тут експресивні барельєфи Йогана-Георга Пінзеля та дерев’яна пластика Антона Осинського ведуть мовчазний діалог

із давніми іконами та стародруками.

Поруч із ними оживає класика — від сонячних етюдів Сергія Васильківського та тонких психологічних портретів Іллі Рєпіна до яскравих, сповнених життя творів Тетяни Яблонської та Марії Приймаченко. Особливою гордістю є рідна тернопільська школа, представлена іменами, що стали символами світового масштабу: 

Яків Гніздовський та Іван Марчук. 

 Проходячи далі, глядач потрапляє в інший світ — елегантну та стриману залу зарубіжного мистецтва. Тут класична європейська школа розкривається через графіку Джованні Піранезі, живопис Франческо Лампі та майстерність польських художників. Бронзова пластика та теракота доповнюють цей простір, створюючи атмосферу старої Європи прямо в серці Тернополя. Проте серцем музею є особливе, майже інтимне місце — меморіальна зала Діонізія Шолдри.

Це історія про повернення додому художника та реставратора, який, проживши частину життя в Нью-Йорку, залишив рідному місту не лише свої картини, а й частку своєї душі. Його інструменти, особисті речі та фотографії відреставрованих полотен нагадують нам, що мистецтво потребує не лише натхнення, а й дбайливих рук, здатних рятувати красу від руйнівного впливу часу.

Сьогодні музей — це не просто сховище артефактів, а живий осередок культури, що щороку відкриває десятки нових виставок та проєктів. Він залишається місцем, де кожен може залишитися наодинці з прекрасним. Це 35 років натхнення, які стали невід’ємною частиною душі нашого міста. З ювілеєм, осередку нашої пам’яті та краси! Нехай кожен наступний рік додає до твоєї колекції лише найцінніші перлини.

Світло, море та магія Куїнджі

Чи можна «приборкати» сонячне світло на папері? Наші юні читачі впевнено кажуть: «Так!» З нагоди 185-річчя від дня народження легендарного українського живописця-пейзажиста та педагога Архипа Івановича Куїнджі у нашій книгозбірні відбувся пізнавально-творчий захід у форматі «палітри творчості».

Під час зустрічі учасники знайомилися з літературою з фондів нашої бібліотеки, яка допомогла глибше зануритися у життєвий і творчий шлях митця, дізнатися більше про його картини та унікальне бачення світла й простору.

 Також діти переглянули відеопрезентацію, що відкрила перед ними дивовижний світ пейзажів Куїнджі.

Практична частина заходу стала справжнім натхненням, адже юні учасники спробували себе в ролі художників-пейзажистів і власноруч створили акварельні морські пейзажі.

Результат нашої зустрічі — це щирі емоції, дитяча фантазія та яскраві роботи, сповнені світла.

Дякуємо дітям за активність і творчий настрій!

Нехай мистецтво надихає з дитинства! 

Книжкова виставка

Відкрийте для себе світ українського мистецтва разом із книжковою виставкою, присвяченою 130-річчю від дня народження Василя Касіяна — видатного художника-графіка, живописця й педагога, чия творчість і сьогодні надихає. На виставці зібрано літературу з фонду бібліотеки, яка допоможе глибше відчути й пізнати постать митця, зануритися в його життєвий шлях та багатогранну мистецьку спадщину.

Виставка триватиме до 10 січня.

Запрошуємо переглянути, прочитати, надихнутися — 

чекаємо на вас у бібліотеці! 

На крилах танцю

Віртуальний проєкт “Мистецька галерея портретів”

До 120-річчя від дня народження П. П. Вірського,

українського артиста балету та хореографії

Павло Вірський – видатний український хореограф і реформатор. Він був творцем і керівником Державного академічного ансамблю народного танцю України, народним артистом СРСР (1960), лауреатом Державної премії СРСР (1950, 1970) та Державної премії України 

ім. Т. Шевченка (1965).

Павло Павлович народився 25 лютого

 1905 року в Одесі. Вірські мали дворянське походження. Дід займався банківською справою, бабуся – випускниця інституту шляхетних панянок. Батько тяжів до точних наук і був інженером. У родині всі сподівалися, що Павло піде батьківською стежкою. Спочатку його відправили до престижної Рішельєвської гімназії, але вже там стало зрозумілим, що точні науки не приваблюють гімназиста,

 а ось музика просто заворожувала. Щонеділі родина відвідувала оперу, тоді хлопчина й вирішив присвятити себе мистецтву.

У 1923-му вступив до Одеського музично-драматичного училища. Закінчивши у 1927 р. навчання в Одесі, він рік (1927 – 1928) стажувався в Московському театральному технікумі в 

А. Мессерера. Віртуоз танцювальних па 

прийшов на балет не в 6 років, а після 18. 

Ще в студентські роки мріяв оживити народний академічний танок театральним дійством. Для випускної роботи придумав сценку з п’яним матросом. За лаштунками заліз на двометрову драбину і, коли зазвучала музика, вивалився прямісінько до публіки.

По закінченню технікуму повернувся в Одесу й став працювати в оперному театрі. Перші роки його самостійного творчого 

життя – щоденна багатогодинна робота біля балетного станка, нові, переважно характерні, партії в класичних балетах.

Проте Вірський майже відразу починає займатися й постановочною роботою. У співдружності з випускником Одеського музично-драматичного училища М. Болотовим у 1928 р. він показує оригінальну за сценічним вирішенням постановку балету Р. Глієра «Червоний мак» (де в матроському груповому танці «Яблучко» Вірський виконує партію Вістового).

 У 1929 р. вони ставлять «Есмеральду» Ц. Пуні, де Вірський 

танцює партію Клода Фролло.

Вітання з ювілеєм

27 січня Тернопільська обласна бібліотека для дітей відсвяткувала свій ювілей – 85 років з часу заснування. З цієї нагоди, з неймовірним музичним вітанням, до нас завітали наші друзі – викладачі та вихованці Тернопільської мзичної школи №1

ім. Василя Барвінського.

Музична імпреза відбувалася в теплій дружній атмосфері. 

Це було фантастично, чуттєво і дуже натхненно!

З привітальним словом виступила директор школи Ніна Яворська.

Вокальний ансамбль «Фієста» на чолі з керівником Тетяною Жмуд, тріо скрипалів – Наталя Плахцінська, Оксана Попик, Оксана Щирба,

учні-стипендіати міського голови – Віталій Карашкевич, Гнат Дуда і Давид Плахцінський разом з концертмейстерами Вікторією Богатюк, Іриною Томин, Діаною Шереметою, Наталією Марущак,

фортепіанний дует Любов Крива та Наталя Губ’як,

а також ведуча Оксана Чайківська – подарували  бібліотекарям неповторні емоції.

Щиро дякуємо вам, друзі, за вітання та святковий настрій!

Символ високої майстерності

Віртуальний проєкт “Мистецька галерея портретів” 

До 170-річчя від дня народження П. К. Саксаганського,

українського актора і режисера

П. К. Саксаганський

Саксаганський Панас Карпович

(справжнє прізвище – Тобілевич) – видатний український актор, режисер, драматург, театральний діяч, педагог школи Марка Кропивницького, теоретик українського театру.

Народився Панас Карпович 15 травня 1859 року в селі Кам’яно-Костуватому Бобринецького повіту Херсонської губернії, (нині Братський район Миколаївської області), в сім’ї управителя поміщицьких маєтків. Дату народження подано за біографічним довідником «Мистецтво України». За іншими даними народився 27.05.1859 р. Його батько – Карпо Адамович Тобілевич і мати Євдокія Зіновіївна Садовська, колишня кріпачка поміщика Золотницького, яку Карпо Адамович викупив із кріпацтва, прищепили своїм дітям – майбутнім видатним театральним діячам безмежну любов до рідного краю, української культури та глибоке співчуття знедоленому народу. Панас був наймолодшою дитиною в славній родині Тобілевичів. Його старші брати І. К. Карпенко-Карий та М. К. Садовський.

Брати Тобілевичі: М. Садовський, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський

Початкову освіту Панас здобув у Бобринецькій початковій школі, продовжив навчання в Єлисаветградському реальному училищі, яке закінчив у 1877 році. Ще школярем захопився влаштуванням аматорських вистав. Сценічну діяльність розпочав у Єлисаветграді в аматорському гуртку під орудою
М. Кропивницького, зароблені кошти йшли на навчання
бідних школярів.
Але любов до театру у хлопця зародилася завдяки матері, яка, працюючи у Золотницьких, мала змогу відвідувати вистави мандрівних труп, тож театр знала, до того ще й чудово співала. Щосуботи в хаті Тобілевичів були гості: обговорювали вистави, співали, читали Шевченка. Також слухали спів Карпа Адамовича, його кумедні розповіді. Так Панас засвоїв батькову манеру оповідати. Той заохочував дітей співати, декламувати,
не соромитися.
За прикладом брата Миколи та під впливом подій російсько-турецької війни Саксаганський спочатку хотів побудувати кар’єру військового. У 1878 р. Панас вступив до запасного батальйону, звідти – до Одеської військової школи. Дістав призначення у 58-ий Празький піхотний полк у Миколаєві.
Але Саксаганський розчарувався у службі, залишив думку про військову академію. Разом з тим, не минав нагоди подивитися спектакль гастролерів, узяти участь у благодійних виставах трупи Чернишова.

Ювілей художниці

Марія Примаченко яскрава представниця “наївного мистецтва”, одна з найвідоміших українських художниць, лауреат Національної премії України 

ім. Т. Г. Шевченка (1966). Вона дивовижно об`єднала у своїй творчості малюнок і живопис. 

Її виставки з великим успіхом експонувалися у Франції, Канаді, Польщі, Німеччині та багатьох інших країнах світу. Світ образів Марії Оксентіївни – казковий та фантастичний. В основі його лежать фольклорні легенди, народні казки та оповідання.

Тема боротьби добра і зла, любові до всього прекрасного, створеного самою природою проходить через всю її творчість.

З нагоди 115-річчя від дня народження майстрині у секторі естетичного виховання оформлено книжково-ілюстративну виставку «Художниця милістю Божою».

Книги та альбоми нашої експозиції допоможуть відвідувачам бібліотеки більш детальніше ознайомитись з життям та творчістю геніальної, української народної мисткині.

Виставка експонується до 22 січня.

Бажаємо всім приємного читання! 

Світло згаслої зірки

Віртуальний проєкт "Мистецька галерея портретів"

До 165-річчя від дня народження Марії Башкірцевої,

української й французької художниці та скульпторки

Марія Костянтинівна Башкірцева народилася 24 листопада 1858р. (23 листопада 1860 р.) у селі Гавронці на Полтавщині в багатій аристократичній сім’ї. Після того, як шлюбний союз між її батьками розпався, росла й виховувалася в розкішному маєтку дідуся, колишнього генерала й героя Кримської війни. Другий дід, по материнській лінії, належав до старовинного заможного татарського роду ще золотоординської доби. Батько Марії був предводителем місцевого дворянства.

Село Гавронці на Полтавщині.
Світлина поч. ХХ століття

Обдарованість Марії була надзвичайно багатогранною. З ранніх літ у дівчинки проявилися виняткові здібності до малювання, танців, музики, співу. Вона володіла рідкісним сопрано, мала надзвичайну пам’ять. Але у дівчинки було слабке здоров’я, тому родині довелося у 1870 році виїхати за кордон. Побувавши в Австрії, Німеччині, Швейцарії та Італії, родина Башкірцевих у 1872 році зупинилася у Франції. Проте хвороба й надалі 

підточувала її здоров’я.

До 125-річного ювілею Наталії Ужвій

До 125-річного ювілею української актриси театру і кіно Наталії Ужвій, у секторі естетичного виховання, оформлено книжкову полицю "Поетеса української сцени".

Представлена на ній література розкриває цікаві факти з життя талановитої актриси, яка за свої 88 років зіграла 213 ролей 

у театрі та у 20 кінострічках.

Зараз манеру гри Наталії Ужвій вивчають майбутні театрознавці

та кінокритики у мистецьких вишах України.

Запрошуємо до читання!

Презентація книжкової виставки

«У тому, що зробив Іван Миколайчук – актор, драматург, режисер, громадянин, так багато і розуму, і серця, і болю, і надії, що вистачить з лишком і нам, і дітям нашим»

Ю. Іллєнко

Сьогодні йому виповнилося б 80. Яким би він був? Які б ролі зіграв? Які сценарії написав? Цього нікому знати не дано. Але напевно знаємо, що він завжди б залишався справжньою Людиною.

З нагоди ювілею видатного українського актора та режисера в секторі естетичного виховання відбулася презентація книжкової виставки “Іван Миколайчук – національний народний геній”.

Експозиція містить книжкові та періодичні видання, висвітлює основні віхи життя і творчості Івана Миколайчука.

Творчий доробок легендарного кіноактора, який представлений літературними й режисерськими сценаріями та заявками на сценарії, інтерв’ю з ним, численні спогади друзів, колег, провідних діячів культури і мистецтва, дають змогу оцінити багатогранність його інтересів як людини 

із глибоким художньо-філософським поглядом на життя 

і простежити еволюцію видатної особистості.

На виставці представлено документи 

із фондів Тернопільської обласної бібліотеки для дітей.

Термін експонування: 14-30 червня 2021 р.

Запрошуємо до читання!!!

Віртуальна виставка однієї книги

Івану Марчуку – 85. З нагоди ювілею геніального художника, відомого на увесь світ тернополянина, запрошуємо читачів та усіх поціновувачів живопису переглянути віртуальну виставку однієї книги «Вічний мандрівник, прикутий до мольберта».

Вони змінюють світ

Давайте згадаємо особливості сприйняття живопису.

Митець за допомогою кольору, композиції, світла картини передає глядачу власні почуття та думки, ділиться своїм сприйняттям світу. І часто відкриває нам невідомі грані світу або те, на що ми просто не звертали досі уваги. Таким чином, художник змінює нашу власну картину світу, і, тим самим, змінює світ. В історії світового мистецтва були настільки потужні і геніальні художники, що про них без жодного перебільшення можна сказати - вони змінювали світ. Вони додають цьому світу колориту і яскравості, змушують нас усміхатись і захоплюватись, відволікаючись від сірої буденності.

Для підтвердження цієї думки запрошуємо завітати до нашої бібліотеки

та ознайомитися 

з матеріалами

книжкової полиці «Майстри живопису».

Ювілеї одразу двох видатних художників 180-річчя від дня народження П’єра Огюста Ренуара та 190-річчя Миколи Ге, надихнули нас на її створення. На виставці експонуються матеріали з репродукціями живописних полотен чудових майстрів живопису, що зберігаються у провідних музеях та галереях світу. Виставку можна оглянути 18. 02 - 28. 02. 2021 р.

Катерині Білокур присвячується

Катерина Білокур – феноменальна фігура українського мистецького простору. Своєю унікальною творчістю вона дивувала та зачаровувала іменитих художників України і світу. Пабло Пікассо, побачивши її картини на виставці у Парижі, вигукнув: «Якби у нас була така художниця — ми б змусили заговорити про неї весь світ!» Натомість вдома таланту дівчини не просто не визнали — у батьківській хаті її вважали ганьбою для сім’ї. Живопис став її єдиною любов'ю, її єдиним захопленням. 

 До 120-річчя від Дня народження Катерини Білокур, працівники сектору підготували мультимедійну презентацію під назвою «Зачарована квітами», яка містить багато цікавої інформації про нелегкі життєві випробування мисткині, її боротьбу за право займатись улюбленою справою і, врешті, 

про визнання і світову славу.

Майстер-класи з нагоди ювілею

Діти, школа, вчителі… Слова усім відомі і знайомі. Але в кожного вони викликають свої спогади та почуття. Найчастіше – це дитинство, радість спілкування з друзями-однокласниками, уроки та перерви, веселі ігри та свята, подорожі та творчі заняття…

Цього року Тернопільська спеціалізована школа №3 з поглибленим вивченням іноземних мов відзначає свій 80-літній ювілей.

З нагоди цієї поважної дати працівниками бібліотеки було проведено в освітньому закладі декілька майстер-класів.

З учнями 8-Б, 9-Б та 9-В класів ми виготовляли з фетру бейджик-сову.

А ось дівчата та хлопці 10-А, 10-В та 11-А опановували мистецтво вітражу.

Творчим процесом керували:

бібліотекар відділу обслуговування дошкільників та

учнів 1-4 класів Тетяна Мацелюх та

завідувачка сектором естетичного виховання Ольга Карпич.