Ви хотіли б мати свій власний портрет написаний відомим художником? Але хочу попередити, це може виявитися дуже ризикованим ділом.
Згадайте Доріана Грея, портрет якого малював художник Безіл Холвард. Пам’ятаєте чим закінчилася вся ця історія? Так, ви праві, нічого доброго з того не вийшло. Тож давайте і ми не будемо ризикувати.
В народній свідомості здавна побутувало уявлення про нерозривний зв'язок зображення і оригіналу. Тому художники стикалися з небажанням і побоюванням з боку простих людей писати їх портрети. Вважалося, що якщо щось трапиться з портретом, то постраждає і людина.
Про містичний зв'язок людини і його портрета знали ще з давніх часів. Одна з перших заповідей Бога іудеям, передана через Мойсея, говорить:
"Не роби ... всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею". Цієї заборони іудеї дотримувалися століттями, роблячи виняток лише для тварин.
Іслам також забороняє малювати портрети. Існувала подібна заборона і в ряді первісних культур. Люди, які добре знаються на живописі, помітили цілий ряд випадків, коли раптово гинули ті, кого зображували на своїх полотнах великі художники минулих століть та нашого часу.
Хочете приклади? Та будь ласка.
