Цар лісу, богатир-художник

 Іван Іванович Шишкін… Мабуть, жоден з російських живописців не мав при житті стільки епітетів, як він. Його називали царем російського лісу, лісовим богатирем, лісовиком російського живопису, поетом і чарівником лісу. І це недаремно…

Ще на початку творчого шляху Іван Шишкін записав у свій альбом, що "найголовнішим для пейзажиста є старанне вивчення натури". Він ніколи не зраджував цьому принципу. Шишкін багато подорожував по Росії,вивчаючи її природу. Його "художньою стихією" був ліс, переважно північний, з його ялиною, сосною, березою та дубами. Були довгі роки напруженої праці, коли художник виробляв свій стиль живопису і тільки йому властиві прийоми відображення цього лісу.

Дубки

Іван Іванович Шишкін народився в січні 1832 року в провінційному містечку Єлабуга. Батько його, небагатий купець, великий прихильник старовини. Прагнучи прищепити синові, інтерес до історії, він залучав його до археологічних розкопок древнього Болгарського царства на Волзі. У 1844 році батько віддав хлопчика в казанську гімназію, там майбутній художник незабаром знайшов товаришів, з якими "міг малювати й роздумувати" про мистецтво. 

 У 1852 році Іван Шишкін вступає у Московське училище живопису й ліплення.  У 1856-1860 роках продовжує навчання в Петербурзькій Академії мистецтв. Успіхи молодого художника, відмічені золотою та срібною медаллю, після чого він вступає до Академії. Прагнення до «чіткого та правдивого зображення природи" проявляється вже в ранній роботі "Вид на околиці Петербурга" (1856).

Жито

Шишкін часто буває на Валаамі, природа якого асоціювалася в юнака з природою рідного Приуралля. У 1860 році за два Валаамських пейзажі художник одержує Велику золоту медаль і право на закордонне відрядження. 

Тільки у 1862 році він їде за кордон. Берлін, Дрезден, Прага. Він захоплюється малюнками "слов'янських типів" великого чеського реаліста 60-х років минулого століття Йозефа Манеса. У 1863 році в Цюріху Шишкін відвідує майстерню живописця і гравера Г. Коллера, де знайомиться з технікою офорта. А далі Швейцарія…

Тільки у 1865 році Іван Іванович повертається в Росію і за картину "Вид на околиці Дюссельдорфа" (1865) отримує звання академіка. 

Твори Шишкіна "Рубка лісу" (1867), "При заході" (1869), "Полудень на околиці Москви" (1869), де розкривається особливість національного пейзажу, відповідали напрямку, який розвивався згодом Товариством пересувної художньої виставки. Разом з І.М. Крамським, В.Г. Пєровим в 1870 році Шишкін стає членом-засновником Товариства.

Добре передане життя лісу в широко відомій картині "Ранок у сосновому лісі"(1889) і полотні "Дощ у дубовому лісі" (1891). До речі, картину "Ранок у сосновому лісі"Іван Шишкін написав не сам, а в співавторстві з іншим художником – ведмедів написав художник-передвижник К. А. Савицький. Ведмеді вийшли в Савицького так вдало, що він навіть розписався разом з Шишкіним на картині. Проте, П. М. Третьяков, який придбав картину, зняв підпис, вирішивши затвердити за нею тільки авторство Шишкіна.

Художник майстерно володів мистецтвом малюнка і гравюри.  У 1894 році вийшов альбом "60 офортів І. І. Шишкіна. 1870-1892".

У 1894-1895 роках Іван Шишкін керує пейзажною майстернею в Петербурзькій Академії мистецтв.

Творча діяльність художника була завершена величною композицією "Корабельний гай" (1898), в якій досвід і майстерність висловили незабутні враження дитинства.

 8 березня 1898 року художника не стало. 

 Але Іван Шишкін живе у своїх невмирущих творах, створених його чарівним пензлем, його олівцем, пером і гравірувальною голкою.

    З нагоди 180-річчя від дня народження художника-пейзажиста у відділі оформлено книжково-ілюстративну виставку 

«Цар лісу, богатир-художник». 

       Література, представлена на ній, ознайомить читачів з життям і творчістю російського живописця, навчить розуміти красу пейзажу.