Віртуальний проєкт “Мистецька галерея портретів”
До 115-річчя від дня народження української майстрині
народного декоративного розпису

Марія Оксентіївна Примаченко (Приймаченко) – художниця, творчість якої – прекрасне, дивовижне, утаємничене, і до кінця незбагненне явище, – упродовж майже століття привертає до себе увагу шанувальників мистецтва, дослідників, художників, культурологів, мистецтвознавців. Жінка з нелегкою долею, малописьменна, була визнана зіркою першої величини у «Всесвітній енциклопедії наївного мистецтва» (Белград, 1984 р.). Наївне мистецтво – стиль творчості самодіяльних художників, які не отримали професійної освіти.
Марія народилася в 1908 році у затишному будиночку в селі Болотня, що на Київщині. Народившись зимної днини, цій дівчинці судилося своїм даром зігріти весь світ. В родині Примаченко було багато творчих людей. Батько, Оксентій Григорович, був теслею-віртуозом. Мати, Параска Василівна, була визнаною майстринею вишивання. Бабуся – талановитою писанкаркою. Дівчинка із захватом спостерігала, як звичайні речі в руках її рідних набували краси. Разом із мамою їй подобалося працювати з тістом: в маленьких ручках швидко формувалися досконалі вареники, пиріжки, медівники. Любила Марія оздоблювати святкові короваї.
Ще маленькою Марія тяжко захворіла на поліомієліт. Через недугу вона не могла працювати у полі й змушена була залишатися на самоті. Рятуючись від страшної хвороби, Марійка почала малювати. Спочатку в своїй уяві, а згодом – у лініях та кольорі вона створювала чудовий світ. Серйозно малювати Примаченко почала в 17-річному віці. «Починалося все це так, – згадувала художниця. – Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всілякі квіти, побачені мною.
А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату…». Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Дивувалися, радили вчитися.
Цікаво, що загалом художниця була малоосвіченою: через хворобу вона пройшла лише чотири роки навчання. У підписах до картин вона практично не ставила розділових знаків і користувалася народним наріччям, зате однаково вправно малювала обома руками.




