10 січня 2015 р.

Його сповіддю стала музика

Музичний світ як в Україні, так і за кордоном відзначає 11 січня 
140 років від дня народження Рейнгольда Морицевича Глієра - відомого диригента, композитора, педагога,
доктора мистецтвознавства. 
Мати й батько композитора
Родинне дерево Глієрів має
глибоке генеалогічне коріння. 
Ім’я Глієр увійшло в історію культури Німеччини, Чехії, Франції, 
Польщі, України та Росії.
Народився Рейнгольд Морицевич Глієр 11 січня 1875 в Києві, де й відбувалося його мистецьке становлення. Всупереч батьківським настановам, Рейнгольд стає на музичну стежину. В 14-річному віці він створив свої перші музичні твори, а в Київському музичному училищі здобув первинну музичну освіту по класу скрипки. Його твори слухали в Москві, Відні, Берліні, Гамбурзі.
З 1900 року Рейнгольд Морицевич працював педагогом. 
До Києва композитор повернувся у 1913 році 
на посаду професора Київської консерваторії, 
викладає по класу композиції та оркестровому класу.
З 1914 до 1920 роки він був директором Київської консерваторії.  
Портрет Р. М. Глієра
худ. К. Юон, 1924
 Рейнгольда Морицевича можна поправу вважати не лише російським, а й українським композитором, диригентом, котрий з дитинства зростав на національній українській музиці, цікавився нею, мав глибокі знання українського музичного фольклору, сприяв формуванню української професійної музики. 
 Багатогранність художньої виразності музичних творів українських композиторів допомагало композитору в формуванні його думок і почуттів та музичних смислів.
Так, результатом пізнання української музики стали балет «Тарас Бульба», симфонічна картина «Запорожці» і поема «Заповіт».
Ще в історію музики Глієр увійшов як автор 
першого радянського балету "Червоний мак". 
Рейнгольд Морицевич Глієр виховав гідну плеяду композиторів, серед яких і Левко Ревуцький, який свою першу симфонію присвятив саме своєму вчителю. Також учнями великого композитора 
були Прокоф’єв, Лятошинський, Хачатурян, Горовіц.
Похований на Новодівочому кладовищі в Москві.
Пам'ятник роботи скульптора М. К. Аникушина, архітектор В. А. Петров,
виготовлений на Ленінградському заводі «Монументскульптура»,
відкритий у п'яту річницю смерті, 23 червня 1961

2 коментарі:

  1. Величний композитор - велична музика!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Композитор прожив велике, сповнене подіями і звершеннями життя. А його музика буде жити вічно. І це прекрасно!

      Видалити