Талант, визнаний світом

На Тернопільщині 2015 рік оголошено роком

Якова Гніздовського 

З нагоди 100-річного ювілею українського графіка, живописця, кераміста і мистецтвознавця, в читальному залі бібліотеки оформлено книжкову полицю «Галицький птах з американською ознакою». На ній представлені матеріали про життя і мистецьку спадщину нашого славетного земляка. 

Довідка: Яків Гніздовський народився 27 січня 1915 р. в с. Пилипче, нині Борщівського району Тернопільської області. Вчився в гімназії , 

а потім продовжував навчання у приватній школі мистецтв у Львові. 

Як обдарованого учня його послали на студії до Варшавської Академії Красних Мистецтв. 

Він був стипендіатом митрополита Андрея Шептицького. Свої перші роботи – карикатури опублікував у львівському сатиричному журналі «Комар». З 1939 р. продовжував навчання в Академії Мистецтв у Загребі (Хорватія). Там студіював живопис, скульптуру, різьбу по дереву. У 1944 р. із золотою медаллю закінчив науку. П’ять років після академії – час пошуків. Розчарований у мистецтві й житті, він поселився у Мюнхені. 

Тут оформляв та ілюстрував журнали. У 1949 р. Я. Гніздовський виїхав до США. Згодом на виставці графіки Міннеаполіського інституту мистецтв експонували дві його роботи. Одна з них – «Кусу» - отримала другу премію. Картина «Яйце» на державному ярмарку в Міннеасоті також відзначена другою премією. Через деякий час митець переїхав до Нью-Йорку. Пробував себе в скульптурі, кераміці, але головна мета – досконало оволодіти технікою деревориту. 1956 р. Яків Гніздовський виїхав на два роки в Париж, де організував дві персональні виставки. Дереворити Гніздовського демонстрували більш як на ста виставках у США, Канаді, у країнах Європи, Азії, Латинської Америки та Африки. Роботи нашого земляка знайшли дорогу до великих музеїв США і Канади, зберігаються у приватних колекціях.

Творчість Я. Гніздовського засвідчує: він був співцем української землі на американському континенті. У США видано кілька альбомів його дереворитів. Помер митець 8 листопада 1985 р. Перед смертю заповідав, щоб його перевезли в Україну. 

Біля батьківських могил у с. Пилипчому він знайшов вічну тишу.