Під срібні переливи бандури

Ви тільки погляньте які шляхетні лінії, який розкішний відблиск лаку, голівка деки вигинається подібно до хвилі.

Яке золотаве, як стигла пшениця, підструння з квіткою в центрі.

А самі струни, вони схожі на струмені підсвіченого сонцем літнього дощу...

А ще, в народі кажуть: «Коли дзвенять бандури, змовкають навіть солов’ї…» І це насправді так. В бандури настільки глибокий звук – здається, що вона з тобою розмовляє, в своєму звучанні вона здатна передати найтонші людські емоції та почуття. Її живі струни прорвалися через кордони, показавши світові велич та унікальність нашого національного мистецтва. На бандурі грають музику будь-яких стилів і напрямів – класику, сучасну, народну. Насправді, її можливості широкі, і їм нема горизонтів.

Чарівні звуки бандури лунали сьогодні і в нашій бібліотеці. 

По-родинному теплий і святковий настрій панував у затишній читальній залі, де відбувався

літературно-мистецький вечір

«Під срібні переливи бандури». 

Тут зібралися шанувальники дивовижного національного інструмента.

Яскравими були виступи студентів ІІ та ІV курсів народного відділення музичного училища

ім. С. Крушельницької. 

У їхньому виконанні прозвучали українські пісні та думи, класичні музичні твори. Срібні переливи бандури розносились по нашій бібліотеці. Проникливо дзвеніли її струни і чари мелодій торкалися десь аж у глибині душі. Майбутні професійні виконавці показали високу майстерність, адже «… на бандурі грає той, хто по-справжньому її любить». Усі присутні на вечорі провели незабутні хвилини, насолоджуючись чарівними звуками бандури.

Більше фото тут