20 лютого 2013 р.

Пам ’яті Василя Барвінського

 125-річчю від дня народження композитора, піаніста, музикознавця присвячується
Барвінський Василь Олександрович народився 20 лютого 1888 р. у
місті Тернополі. Син Олександра та Євгенії Барвінських. З 1895 до 1905 р. навчався в консерваторії Галицького музичного товариства у Львові. Професію музиканта обрав за порадою
М. Лисенка. Дуже плідним і новаторським був празький період творчості композитора (1906-1914 рр.) під час навчання у Празькій консерваторії у В. Новака. Тут він створив вісім прелюдій, цикл "Любов", "Пісня. Серенада. Імпровізація", "Соната cis-dur", "Українська сюїта", а також два солоспіви на вірші Б. Лепкого "Вечором в хаті" та "В лісі", камерні ансамблі - секстет, два фортепіанні тріо та струнний квартет, "Українська рапсодія" та вокально-симфонічна сюїта для оркестру "Українське весілля".
Наступний тривалий період (1915-1948 рр.) життя
В. Барвінського пов'язаний з його практичною діяльностю на посаді директора Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, а від 1939 р. - Львівської консерваторії ім. М. Лисенка. В цей період пише музику для дітей і юнацтва, зокрема збірка "Наше сонечко грає на фортепіано" та "Шість мініатюр на українські народні теми". Крім того, він створив Фортепіанний концерт, Віолончельну сонату, "Заповіт" на сл. Т. Шевченка та кантату для хору "Наша дума, наша пісня" на сл. С. Черкасенка. Багато сил віддав В. Барвінський громадсько-просвітницькій та організаторській роботі. Став одним із засновників Союзу українських музик у Львові, написав чимало музикознавчих розвідок та критичних статей, у тому числі розділ "Музика" в колективній праці "Українська культура" під редакцією
І. Круп'якевича. Митець сприяв виданню журналу
"Українська музика" у Львові в 1937-1939 рр. Він був засновником Львівської спеціальної музичної школи-інтернату.
Останні роки життя були трагічними для митця. Самого
В. Барвінського в 1948 р. заслали на 10 років у мордовські табори, а його твори спалено на подвір'ї консерваторії за наказом партійного керівництва. Становлення творчого стилю композитора відбулося на основі національної культури - народної і професійної, а також під впливом
західноєвропейських художніх тенденцій.
Василь Барвінський - одна з яскравих постатей української культури. Його ноти друкувалися в провідних культурних центрах світу від ряду європейських міст до Нью-Йорка й Токіо. Він завжди залишався вірним духу українського мистецтва, черпаючи натхнення з продавніх джерел культури свого народу. Значну частину свого життя він присвятив вихованню молоді, поглибленню професіоналізму музично-культурних кіл. Вагоме місце у творчій біографії Барвінського займала музично-критична праця (понад 120 статей, нарисів і рецензій).
Найцінніша частина спадщини - камерно-інструментальні твори, в яких відобразились нові музично-стильові мотиви ХХ ст., солоспіви і камерні ансамблі.
Помер Василь Барвінський 9 червня 1963 р. у Львові.
Похований на Личаківському цвинтарі.

За матеріалами:  Визначні постаті Тернопілля: Біогр. збірник/ Упор. О. Г. Бенч,                                     В. М. Троян. - К.: Дніпро, 2003. - 232 с., іл.

Немає коментарів:

Дописати коментар