Рахманіновська гармонія.

Я російський композитор і моя Батьківщина

 наклала відбиток на мій характер і мої погляди

С. В. Рахманінов

В рамках проведення тижня дитячого читання у нашому відділі оформлено книжкову виставку "Музика, сповнена любові", приурочену 140-річчю від дня народження російського компози-тора, диригента 

С. В. Рахманінова.

Література, представлена на ній, знайомить з життям і діяльністю генія-віртуоза, розкриває його творчий потенціал та вклад у становлення російської класичної музики.

Скористатись матеріалами з виставки зможуть усі відвідувачі нашої бібліотеки.

Довідка

Сергій Васильович Рахманінов народився 1 квітня 1873 року.

Любов до музики була сімейною особливістю Рахманінових. Дід, Аркадій Олександрович, виступав у добродійних концертах і в музичних салонах Тамбова, Москви, Петербурга. Батько, Василь Аркадійович, годинами міг імпровізувати за роялем, а мати, Любов Петрівна, стала першою вчителькою музики свого сина. Під її керівництвом Сергій грав на роялі з чотирьох років. У восьмилітньому віці його влаштували в Петербурзьку консерваторію на молодше відділення. Потім він учився в Московській консерваторії, тут він починає складати власні твори. Серед його студенських робіт - Перший концерт для фортепіано з оркестром, одночастинна симфонія "Юнацька", симфонічна поема "Князь Ростислав", ряд романсів.

Композитор пробує себе в оперному жанрі: в його учнівських роботах - монолог Арбеніна (з драми "Маскарад" Лермонтова), аріозо Бориса і монолог Пімена (з трагедії "Борис Годунов" Пушкина) тощо.

29 травня 1892 р. Рахманінов закінчив косерваторію з Великою золотою медаллю, і його ім'я було вписано на мармурову дошку в Малому залі консерваторії. Дипломна робота композитора одноактна опера "Алеко", прем'єра якої відбулася у квітні 1893 р. у Великому театрі.

У 1895 р., у віці 22 років, Рахманінов написав Першу симфонію, над якою працював близько восьми місяців. З осені 1897 р. став другим диригентом у театрі мецената Савви Мамонтова. Але справжнього розвитку творчість Рахманінова досягла на початку ХХ ст. 27 жовтня 1901 р. на симфонічних зборах Філармонічного товариства в Москві прозвучав у авторському виконанні його Другий фортепіанний концерт. З 1904 р. композитор два роки працює диригентом Великого театру та завершує оперу "Франческа да Ріміні" за п'ятою піснею Пекла з "Божественної комедії" Данте. Одночасно він пише одноактну оперу "Скупий лицар" за "Маленькими трагедіями" Пушкіна. Прем'єри цих опер відбулися в січні 1906 р. на сцені Великого театру під управлінням автора і мали великий успіх.

У 1906-1908 рр. Рахманінов перебуває то в Німеччині, то в Росії. За цей час він написав Другу симфонію, Сонату №1 для фортепіано, 15 романсів, симфонічну поему "Острів мертвих". Не залишав композитор і концертної діяльності, виступаючи як піаніст і диригент у країнах Європи й на батьківщині. 1909-1917 рр., що він їх прожив у Росії, були для Рахманінова останніми.

Композитор приділяв значну увагу великим хоровим формам. Велике значення для духовної російської музики мають його прекрасні богослужебні композиції "Літургія Св. Іоанна Златоуста" і "Цілонічне пильнування". У 1913 р. була написана монументальна поема "Дзвони" на вірші Едгара По для солістів, хору і оркестру.

Переїхавши до США, Рахманінов в основному займався виконавською діяльністю, в сезон 1921-1922 рр. він дав 64 концерти, а вже наступного сезону - понад сімдесят. У 1934 р. він створює знамениту "Рапсодію на тему Паганіні", а потім Третю симфонію. У 1940 р. композитор пише свій останній твір для оркестру - "Симфонічні танці", які вважав своїм кращим твором.

Сергій Васильович Рахманінов помер 28 березня 1943 р. в Лос-Анджелесі, не доживши кількох днів до свого сімдесятиріччя. Тіло покійного було перевезено до Нью-Йорка, де 1червня на російському кладовищі в Кенсіко відбувся урочистий похорон.