Щаслива жінка яка малює мрії

Ми рідко замислюємось над тим, що зустріч дитини з гарно ілюстрованою книгою – це перша зустріч з мистецтвом. Від того, якою вона буде, може залежати подальше формування дитини як особистості. Надзвичайно важливо, щоб персонажі дитячих книг були добрими, адже малеча формує уявлення про людину перш за все з героїв, яких вона бачить на екрані чи в книзі. 

Сподіваюся, наші читачі погодяться зі мною, довершенням будь-якого літературного матеріалу мають бути цікаві малюнки, які допоможуть дітям глибше осмислити зміст прочитаного та пережити разом з героями їх пригоди.

17 жовтня власними секретами книжкової ілюстрації поділилася з працівниками нашої бібліотеки 

гостя клубу «Рандеву» тернопільська художниця-ілюстратор Яна Гавриш. 

Ця талановита жінка народилася в 1964 році у Запоріжжі. Закінчила художню школу та училище у Миргороді. Навчалася у Львівській національній академії мистецтв. У 1995 році переїхала із сім'єю до Тернополя. Працювала художником на Тернопільському фарфоровому заводі, у 1998 році – у київському дитячому журналі “Соняшник”. У її доробку безліч проілюстрованих дитячих книжок, із задоволенням береться за оформлення літератури для дорослих. Вважає себе щасливою, адже обрала професію, про яку мріяла з дитинства. Пані Яна співпрацює з багатьма видавництвами, зокрема з харківським “Міко”, київським “Грані-Т”, зараз працює у тернопільському видавництві «Богдан», полюбляє малювати картини для себе та на замовлення. 

Головним завданням художника-ілюстратора, пані Яна вважає уміння зробити цікавим навіть не дуже цікавий літературний матеріал. « Якщо малюнок намальований погано - він гальмує читання. Як дія в книжці веде до розв'язки, так і ілюстрації у ній мають кудись вести, рухатися. Мені сумно, коли художники просто малюють гарні малюнки, але без розвитку». 
Перш ніж взятися за роботу, художниця перечитує книгу, інколи навіть декілька разів, аби знайти у ній щось особливе і цікаве та передати це читачеві через ілюстрації. Перші малюнки вона зробила до книжки Олександра Гріна “Пурпурові вітрила”, згодом - до повісті-казки Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”. Сьогодні ми познайомились з прекрасними ілюстраціями пані Яни, які вона зробила для дитячих книжок, зокрема «Пригоди Аліси в Дивокраї», «Сірко», «Пригоди бджілки Майї» та інші.

У своїх роботах художниця змішує різні техніки. Пані Яна зізналася, що полюбляє також олійні фарби, але не має на них часу. Найбільше їй подобається малювати олівцем. «І не через те, що він постійно під руками. Через те, що він має великі можливості, про які знають художники-графіки. Я теж люблю його безкінечну тональність, сріблясту розтяжку...» 

Коли ми запитали гостю, яку із ілюстрованих книжок вона вважає найвдалішою, то отримали відповідь: «Жодну ілюстровану мною книжку я не можу назвати на сто відсотків ідеальною. Чим довше працюю над книгою – тим кращою вона стає. Проте мені сподобалась робота над  книгою “Пригодами Аліси в Дивокраї”. У мене там було завдання – на кожній сторінці зобразити малюнок, який би вів за сюжетом. Сорок розворотів, обкладинка, форзаци, шрифти – все моя розробка у цій книжці. Над нею я працювала 1,5 року». 

А ще, талановита художниця в своїх картинах малює мрії, які хоче реалізувати, тому ставиться до них дуже обережно. «…збувається навіть те, про що я не думала, але зобразила у малюнках». Усі роботи пані Яни несуть щирість, радість, адже художниця вкладає в них не лише талант, а й частинку свого серця. 

Тож, про Яну Гавриш можна ще дуже багато розповідати. Ця прекрасна жінка крім графіки та книг має ще й інші захоплення - серед яких музика, вишивка, в’язання та колекціонування листівок. Але, це вже зовсім інша історія…