В історії нашої країни є імена людей, які зробили вагомий внесок у розвиток її науки, культури, літератури і мистецтва. Серед них – Михайло Іванович Гайворонський: видатний композитор і диригент, поет і критик, громадський діяч. Автор численних стрілецьких пісень, які користуються популярністю і в наші дні, багатьох церковних і дитячих творів, композицій для струнних, камерних та симфонічних оркестрів, творів для скрипки, а також обробок народних пісень для чоловічого, жіночого і мішаного хорів.
Сьогодні, 15 вересня, минає 120 років від дня, коли Михайло Гайворонський з’явився на світ у місті Заліщики, що на Тернопільщині.
Свою співучість та музикальність він успадкував від батьків. З раннього дитинства зацікавився грою на скрипці, досить швидко опанував гру на ній, потім на сопілці та інших народних музичних інструментах. Ще студентом учительської семінарії навчався грі на віолончелі, захоплювався духовими інструментами, був диригентом Добровлянського духового оркестру в 1910 році. По завершенні навчання іде вчителювати у село Замків на Львівщині. Роботу в школі Михайло Гайворонський поєднував з навчанням у Львівському музичному інституті імені М. Лисенка, де грає в студентському оркестрі під керуванням Станіслава Людкевича. У 1914 році, коли західноукраїнська громадськість широко відзначала 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, саме йому доручають диригувати учительським хором. Постійно займався самоосвітою, вивчав українську і світову музику.
На жаль, перша світова війна не дала змоги завершити задумане. Михайло Гайворонський іде служити у запасну частину легіону українських січових стрільців, що мала назву «Кіш» або «Кадра», де очолює створений ним духовий оркестр. Публікує низку своїх музичних творів в збірниках «Стрілецька антологія»(1915р.), «Стрілецькі бойові пісні» (1916р.), «Співанки УСС». Багатьом з нас відомі пісні «Із Бережан до Кадри», «Повіяв вітер степовий», «Йде січове військо» та багато інших. Чимало пісень написано Михайлом Гайворонським на слова видатного стрілецького поета і прозаїка Романа Купчинського: «Їхав стрілець на війноньку», «За рідний край», «Ой видно село, широке село».
З багатьох причин композитор змушений був у 1923 році емігрувати до Америки. Там організовує і керує зведеними українськими хорами, а також молодіжним струнним оркестром у Нью-Йорку. Одночасно підвищував свої музичні знання у Колумбійському університеті. Через півроку навчання він заслужив визнання і грошову премію ім. Мозенталя, якою нагороджують раз на два роки за оригінальні композиції. Він став першим серед українських емігрантів, удостоєним цієї високої нагороди. Перебуваючи у США, талановитий патріот України був міцно пов’язаний з рідним краєм духовно, більшість його творів друкується в Галичині, зокрема в Стрию, Жовкві (збірка «Поділля»), на Закарпатті. В березні 1930 року Гайворонський організовує українську консерваторію в Елізабеті.
У 1933 році він видає композиції до пісень «Полісся», а в 1936-му – опублікував свою працю «Наша музика в Америці». Упорядковує всі свої твори до друку, однак побачити їх не зміг, вони вийшли після його смерті.
Помер М. Гайворонський 11 вересня 1949 року в Нью-Йорку, де й похований. Так завершився земний шлях нашого славетного земляка – сурмача війська січового, поета, композитора, диригента, істинного патріота України.
14 вересня, з нагоди 120-річчя від дня народження Михайла Гайворонського, у відділі оформлено книжкову виставку «Стрілецький сурмач», на якій представлена література про життєвий і творчій шлях композитора, видання , що містять записи та обробки українських народних пісень, твори, написані під впливом українського музичного фольклору.
Запрошуємо всіх бажаючих скористатися цими матеріалами.
Немає коментарів:
Дописати коментар