Людина тисяча одного стилю

До 130-річчя від дня народження І. Ф. Стравінського 

Ігор Стравінський - всесвітньо-

відомий композитор і диригент, унікальна особистість у музичному просторі ХХ ст. Його творчість увібрала в себе практично всі провідні напрями і стилі епохи. Яскравою сторінкою у творчій біографії композитора стало його перебування в Україні, де були написані музичні шедеври, що принесли йому світову славу. 

Народився Ігор Федорович

17 червня 1882 року у місті Оранієнбаумі (нині місто Ломоносов  поблизу Санкт - Петербурга), у музичній родині. Батько, Федір Гнатович Стравінський, був уславленим співаком, солістом Маріїнського театру, а мати – талановитою піаністкою. Майбутній композитор ріс у музичній атмосфері, але замолоду вивчав право, і тільки зустріч з Римським-Корсаковим, коли Стравінському було вже дев’ятнадцять років, остаточно визначила його музичне покликання. Щоправда, до цього він навчався приватно грі на фортепіано, брав уроки гармонії і мав певну музичну підготовку. Саме за рекомендацією Римського-Корсакова він і взявся до вивчення теорії музики. З часом сам великий російський композитор почав давати йому уроки.
 

Незаперечними авторитетами в музиці для Стравінського були М. Мусоргський і особливо П. Чайковський. Значний вплив на нього справили твори К. Дебюссі. Свій перший великий твір – сонату для фортепіано – Стравінський написав у 1903 році. 

У 1908 р. в Петербурзі прозвучали його твори – перша симфонія і вокальний цикл для мецо-сопрано з оркестром «Фавн і пастушка», оркестрова п’єса «Феєрверк» і «Фантастичне скерцо», у яких почала розкриватися безмежна фантазія композитора. Через постійні зміни стилю цього російського за походженням композитора називають 

«Пікассо в музиці», «Людиною тисяча одного стилю»,

«Законодавцем музичних мод». 

Важливу роль в розвитку композиторської кар’єри Ігоря Стравінського відіграв знаменитий імпресаріо С. Дягілєв.

Сергій Павлович замовив композитору музику до вистави на російську тему для чергового сезону «Російського балету» в Парижі. Результатом цього контракту стала партитура «Жар-птиці». В червні 1910 року відбулася прем’єра балету. 

В 1911 році з величезним успіхом відбувається прем’єра балету «Петрушка», а в 1913 році ставиться балет «Весна священа», який став для паризьких меломанів справжньою сенсацією. Отже, перші три балети І. Стравінського, у основу яких покладено музичний фольклор, стали трьома віхами його стрімкої еволюції. Останнім великим твором довоєнного періоду була лірична опера «Соловей» (за казкою Андерсена). 

Перша світова війна застала родину Стравінського у Швейцарії, де він продовжував займатися композицією. 
Композитор пише безліч творів різних жанрів, серед яких особливо вирізняються: «Цар Едіп» і балет «Аполлон Мусагет». 

У 1934 році Стравінський узяв французьке громадянство, але через п’ять років покидає Європу, що вступила в Другу світову війну, і переїхав до США,
надовго поселившись у Голлівуді.
Американським громадянином він став у 1945 році. 
Після війни, незважаючи на похилий вік, 
музикант не припинив ні творчої, 

ні виконавської діяльності.

Активно виступає як диригент і піаніст,

пише музику в різноманітних жанрах. 

 Композитор невпинно прагнув жити духом часу.

У нього були нові творчі задуми, але здійснитися їм не судилося.

У 1969 році здоров’я митця різко погіршилося,

й 6 квітня 1971 року І. Стравінський помер.

Його поховали у Венеції, поруч з С. Дягілєвим. 

Зі смертю композитора завершилася ціла епоха в історії музичного мистецтва ХХ століття. В Україні пишаються тим, що Ігор Федорович Стравінський жив на українській землі і написав тут свої найкращі твори. Шануючи пам’ять про нього, в Устилузі в 1990 році відкрили перший у світі музей 

І. Стравінського. З 1994 року на Волині проводиться музичний фестиваль «Стравінський та Україна». 

У Парижі, на площі,
названій іменем славнозвісного композитора,

споруджено фонтан Стравінського, 

на його честь названо кратер на Меркурії.