3 березня 2017 р.

Творчий спадок Леся Курбаса

Існують особистості, діяльність яких залишає слід в культурі не тільки окремого народу, а стає частиною культурного надбання світу. Такою багатогранно обдарованою непересічною особистістю є
Лесь Курбас - відомий режисер-новатор, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач, 
народний артист УРСР.
З нагоди відзначення 130-річчя від дня народження цієї талановитої людини в читальному залі бібліотеки оформлено книжково-ілюстративну виставку 
«Під небом театру».


З огляду літератури, яка представлена на виставці, наші відвідувачі дізналися про життя та творчу діяльність Леся Курбаса, про його однодумців, учнів та шанувальників таланту.










Лесь Курбас 
(Олександр-Зенон Степанович) народився 25 лютого 1887 року в м. Самбір на Львівщині. Його батьки відомі українські актори галицького театру Степан та Ванда Курбас.
У 1907-1911 рр. навчався на філософських факультетах Львівського та Віденського університетів. У 1922-1933 рр. викладав у Київському та Харківському музично-драматичних інститутах. Один з ініціаторів створення журналів 
«Театральні вісті», «Барикади театру».
Заснував трупу «Тернопільські театральні вечори», «Молодий театр» у Києві, Київський драматичний театр, театр «Березіль» (з 1935 р. – Харківський український драматичний театр 
ім. Т. Г. Шевченка) - де був художнім керівником до 1933 р. 
У самому лише Києві започатковано п’ять театральних майстерень творчого об’єднання «Березіль».
Як актор створив ряд образів на сценах різних театрів: Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Макбет («Макбет» Шекспір), Гонта («Гайдамаки» за Шевченком). Інсценізував ряд поетичних творів Т. Шевченка, поставив у «Молодіжному театрі» «Шевченківську виставу» (1919); інсценізована 1920 р. поема «Гайдамаки» йшла в українських театрах та за рубежем. 
Було зіграно понад 150 прем’єр.
Митцю належить також інсценізація поезій П. Тичини з циклу «Сонячні кларнети» (1919), Л. Українки «У пущі», М. Куліша «Маклена Граса». Написав і поставив агітп’єси, драми, автор книги «Шляхи українського театру» і «Березіль» (1927),
численних статей з театрознавства.
Як педагог виховав цілу плеяду видатних акторів й режисерів. Серед його учнів видатні майстри українського театру: 
Й. Гірняк, М. Крушельницький, Н. Ужвій.
У 1925 році Лесю Курбасу присвоїли звання
народного артиста України.
Все своє життя він щосили прагнув «створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати».

Немає коментарів:

Дописати коментар