Світло, море та магія Куїнджі

Чи можна «приборкати» сонячне світло на папері? Наші юні читачі впевнено кажуть: «Так!» З нагоди 185-річчя від дня народження легендарного українського живописця-пейзажиста та педагога Архипа Івановича Куїнджі у нашій книгозбірні відбувся пізнавально-творчий захід у форматі «палітри творчості».

Під час зустрічі учасники знайомилися з літературою з фондів нашої бібліотеки, яка допомогла глибше зануритися у життєвий і творчий шлях митця, дізнатися більше про його картини та унікальне бачення світла й простору.

 Також діти переглянули відеопрезентацію, що відкрила перед ними дивовижний світ пейзажів Куїнджі.

Практична частина заходу стала справжнім натхненням, адже юні учасники спробували себе в ролі художників-пейзажистів і власноруч створили акварельні морські пейзажі.

Результат нашої зустрічі — це щирі емоції, дитяча фантазія та яскраві роботи, сповнені світла.

Дякуємо дітям за активність і творчий настрій!

Нехай мистецтво надихає з дитинства! 

Вшановуємо "батька українського театру"

Шановні читачі та поціновувачі українського мистецтва!

Цьогоріч, 22 травня, минає 185 років від дня народження видатної постаті, яка стала наріжним каменем у фундаменті українського професійного театру – Марка Лукича Кропивницького.

Його небезпідставно називають "батьком українського театру", адже саме він, разом з іншими корифеями, заклав основи національної сцени, виховав ціле покоління талановитих акторів та драматургів.

З нагоди цієї знаменної дати, у секторі естетичного виховання Тернопільської обласної бібліотеки для дітей розгорнуто унікальну книжково-ілюстративну виставку

«Батько українського театру», присвячену життю та творчості Марка Кропивницького.

Ця виставка – чудова нагода для дітей, підлітків та всіх бажаючих зануритися у світ театрального мистецтва, дізнатися більше про особистість, яка сформувала українську сцену. Експозиція знайомить відвідувачів з життєвим шляхом Марка Кропивницького: від його дитинства на Херсонщині до вершин театральної слави. Ви дізнаєтеся про його багатогранний талант – як актора, режисера, драматурга, композитора і навіть організатора першого в Україні дитячого театру.

Виставка також висвітлює його ключову роль 

у формуванні першого українського професійного театру, який став потужним осередком національної культури в умовах царських заборон.

Це не просто збірка книг, це вікно у минуле, 

що дозволяє усвідомити масштаби внеску 

Марка Кропивницького у розвиток 

української культури.

 Його діяльність була не лише мистецькою, а й значною мірою просвітницькою та патріотичною, адже він докладав величезних зусиль для утвердження української мови

 та ідентичності через театральне мистецтво.

Запрошуємо відвідати виставку "Батько українського театру"

 у Тернопільській обласній бібліотеці для дітей!

Дозвольте собі та своїм дітям доторкнутися до величі українського театрального мистецтва та вшанувати пам'ять видатного діяча, без якого сучасний український театр

 був би зовсім іншим.

Ювілей композитора

Життя Володимира Івасюка тривало лише 30 років. Але за цей короткий час він виконав свою місію, використав талант і потенціал, зробивши українську пісню модною на весь світ. Феномен композитора у тому, що його пісні до сьогодні звучать, вони популярні, їх знають молоді люди, а сучасні виконавці їх переспівують. З нагоди 75 - річчя від дня народження українського композитора і поета, у секторі естетичного виховання розгорнуто книжково - ілюстративну виставку

"Володимир Івасюк: сила серця і таланту".

Представлені на ній матеріали допоможуть зрозуміти у чому особливість Володимира Івасюка, який досі вражає і захоплює, чому йому вдавались пісні і кожна наступна звучала і була популярною.

 Запрошуємо поціновувачів творчості пісняра ознайомитися з представленими на виставці матеріалами, яка діятиме до 22 березня.

Прометей української музики

Цьогоріч виповнюється 145 років від дня народження славетного українського композитора Станіслава Людкевича. З нагоди ювілею, у секторі естетичного виховання, оформлено книжкову виставку «Прометей української музики».

На ній представлено матеріали про життя і творчість композитора, а також нотні видання. Станіслав Людкевич – один з найвидатніших українських композиторів. Прожив сто років великого життя, присвяченого піднесенню національної культури. Про творчість 

С. Людкевича написано чимало статей та досліджень. Його життя і творчість мали щонайбільший вплив на розвиток культури та освіти Львова, за що називали Людкевича велетнем музичної культури національного значення.

Світло згаслої зірки

Віртуальний проєкт "Мистецька галерея портретів"

До 165-річчя від дня народження Марії Башкірцевої,

української й французької художниці та скульпторки

Марія Костянтинівна Башкірцева народилася 24 листопада 1858р. (23 листопада 1860 р.) у селі Гавронці на Полтавщині в багатій аристократичній сім’ї. Після того, як шлюбний союз між її батьками розпався, росла й виховувалася в розкішному маєтку дідуся, колишнього генерала й героя Кримської війни. Другий дід, по материнській лінії, належав до старовинного заможного татарського роду ще золотоординської доби. Батько Марії був предводителем місцевого дворянства.

Село Гавронці на Полтавщині.
Світлина поч. ХХ століття

Обдарованість Марії була надзвичайно багатогранною. З ранніх літ у дівчинки проявилися виняткові здібності до малювання, танців, музики, співу. Вона володіла рідкісним сопрано, мала надзвичайну пам’ять. Але у дівчинки було слабке здоров’я, тому родині довелося у 1870 році виїхати за кордон. Побувавши в Австрії, Німеччині, Швейцарії та Італії, родина Башкірцевих у 1872 році зупинилася у Франції. Проте хвороба й надалі 

підточувала її здоров’я.

До 125-річного ювілею Наталії Ужвій

До 125-річного ювілею української актриси театру і кіно Наталії Ужвій, у секторі естетичного виховання, оформлено книжкову полицю "Поетеса української сцени".

Представлена на ній література розкриває цікаві факти з життя талановитої актриси, яка за свої 88 років зіграла 213 ролей 

у театрі та у 20 кінострічках.

Зараз манеру гри Наталії Ужвій вивчають майбутні театрознавці

та кінокритики у мистецьких вишах України.

Запрошуємо до читання!

Голос Америки - душа України

Під такою назвою у секторі естетичного виховання оформлено озвучену виставку однієї книги, присвячену 70-річчю від дня народження неперевершеної оперної та блюзової співачки, виконавиці народних та популярних 

авторських українських пісень Квітки Цісик.

Цікавим фактом з короткого, але яскравого життя співачки галицького походження є запис надзвичайно якісних і дорогих альбомів – «Kvitka», або «Пісні про Україну» та «Два кольори», які будуть заборонені радянською владою, але стануть шалено популярними у підпіллі. Виставка діятиме до 14 квітня, запрошуємо ознайомитись з книгою та насолодитись 

особливим голосом Квітки Цісик.

Озвучена книжкова полиця

З нагоди 345-річчя від дня народження італійського композитора доби бароко, майстра скрипкової музики Антоніо Вівальді, у секторі естетичного виховання оформлено озвучену книжкову полицю «Мелодія – це музика душі».

На ній представлено літературу з фондів бібліотеки, 

яка допоможе юним читачам відкрити невідомі аспекти 

життя та творчості композитора.

Яскравим доповненням друкованим виданням стало

віртуозне виконання музичних творів митця, 

які демонструвалися на планшеті. 

З великим задоволенням відвідувачі слухали 

його знаменитий цикл «Чотири пори року». 

Книжкова полиця діятиме до 8 березня.

Сценою покликаний

Віртуальний проєкт «Мистецька галерея портретів»

До 125-річчя від дня народження П. С. Карабіневича, 

українського актора, режисера і театрального діяча

П. Карабіневич у головній ролі
у виставі "Гетьман Полуботок"
за О. Барвінським

Видатний актор, режисер, антрепренер, Панас Сильвестрович Карабіневич, народився 18 січня 1897 року в трудовій родині у с. Серебринцях, нині Могилів-Подільського району Вінницької області. Навчався у духовній семінарії у Кам'янці-Подільську (нині Кам'янець-Подільський Хмельницької області, 1913 р.). У 1915 р. був забраний до царської армії, став учасником російсько-австрійської війни, в якій отримав тяжке поранення та був демобілізований.

Професійну театральну діяльність

П. Карабіневич розпочав у 1917 р., коли стає актором у театрі славнозвісного Миколи Садовського, який став для нього плідною «школою сцени». З 1919 р. свою діяльність в Державному театрі Української Народної Республіки під керівництвом М. Садовського він продовжує вже на адміністративній посаді. Навесні цього року, у складних умовах національно-визвольної війни українського народу, П. Карабіневич гастролює у складі театру М. Садовського на Тернопільщині.

У 1920 р. він емігрував до Галичини, де залишився у зоні окупації Польщі, прийняв польське громадянство та перебував у таборі переміщених цивільних осіб «Страдом» біля м. Ченстохова. Працював в українських мандрівних театрах І. Когутяка, О. Міткевич, М. Айдарова та багатьох інших.

У 1924 р. П. Карабіневич отримав власну концесію (дозвіл на ведення театральної справи). Отже, відтоді розпочалася самостійна антрепренерська діяльність Панаса Карабіневича, досвідченого і вже доволі відомого адміністратора та актора.

З 1924 по 1939 рр. він очолював низку зовсім різних мандрівних українських театрів, з якими об'їжджав Волинь, Полісся, Лемківщину, Галичину, частково – Закарпаття та корінні землі ІІ Речі Посполитої.

В Українському придніпрянському театрі під дирекцією

О. Міткевич, Карабіневич був головним адміністратором. Після того, як цей колектив розпався і перетворився 1927 р. на Новий український театр – трупу очолив Панас Карабіневич. Це був один із кращих драматично-опереточних театрів, який щорічно гастролював на Львівщині й Тернопільщині. На сцені виставлялися «Маруся Богуславка» М. Старицького, «Гетьман Дорошенко»

Л. Старицької-Черняхівської, «Казка старого млина» С. Черкасенка, а також «Циганський Барон» Й. Штрауса, «Пташник з Тиролю» К. Целлера, «Гейша» С. Джонса та інші. Після того, як у виставі «Невольник» під час виступів у Скалаті заспівали «Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни...», польська влада за «порушення спокою і порядку» заарештувала П. Карабіневича на недовготривалий термін та відібрала концесію. Майже до кінця 1930-х рр. відновлений колектив знову мандрував як Український театр Панаса Карабіневича. Але взимку 1930 р. під час горезвісних «пацифікацій» театр П. Карабіневича тривалий час взагалі не виступав через заборони місцевої повітової польської влади та через небезпеку нападів озлобленої польської громади (упродовж трьох тижнів театр переховувався у монастирських приміщеннях у Гошеві (тепер село Долинського району Івано-Франківської області).

У сезоні 1936 – 1937 р. у репертуарі були «Наталка Полтавка»

I. Котляревського, «Дай серцю волю – заведе в неволю» М. Кропивницького, «Ніч під Івана Купала» М. Старицького, «Мати-наймичка» I. Тогобочного (за Т. Шевченком), опера «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського.

У жовтні 1939 р. Український народний театр ім. М. Садовського радянська влада об'єднала із Українським народним театром «Промінь» Миколи Комаровського та Українським теат¬ром оперети Богдана Сарамаґи у стаціонарний державний Тернопільський обласний український драматичний театр ім. I. Франка. У ньому П. Карабіневич займає посаду заступника директора. Але в кінці року, службовим переведенням, його призначили керівником новоствореного колгоспного театру в Бережанах. Під час радянської «чистки» 1941 р. П. Карабіневич був заарештований органами НКВС й ув'язнений на Уралі та засуджений до каторжних робіт.

З ув'язнення він повернувся у 1944 р. У повоєнні роки він працював методистом обласного Будинку народної творчості, керував Заліщицьким будинком культури, 

а з 1951р. – Чортківським районним будинком культури, був режисером місцевих драматичних гуртків у Заліщиках і Чорткові (з 1959 р. – народні самодіяльні театри), ставить на сцені твори української класичної драматургії та сучасних авторів. Кращі його вистави у Чорткові – «Наталка Полтавка», «Назар Стодоля», «Невольник».

Пам'ятник П. Карабіневичу
на чортківському міському кладовищі
(скульптор Т. Невесела)

Помер Панас Сильвестрович Карабіневич 15 травня 1964 р., похований у Чорткові. На могилі споруджено погруддя (1993 р., скульптор Т. Невесела) зі словами: «Панас Карабіневич

(18. І. 1897 – 15. V. 1964) –

видатний театральний діяч».

У 1989 р. його посмертно реабілітували. Сьогодні його ім'ям названа одна з вуличок Чорткова та народний аматорський театр Чортківського районного будинку культури.

Віртуальна виставка однієї книги

Івану Марчуку – 85. З нагоди ювілею геніального художника, відомого на увесь світ тернополянина, запрошуємо читачів та усіх поціновувачів живопису переглянути віртуальну виставку однієї книги «Вічний мандрівник, прикутий до мольберта».

Дмитро Миколайович Ревуцький

До 140-річчя від дня народження музикознавця, фольклориста Дмитра Ревуцького у секторі оформлено книжкову полицю 

«По обрію життя».

 Експозиція знайомить з довідковою літературою, яка висвітлює життєвий і творчий шлях митця.

 Вона діятиме до 11 квітня. 

Запрошуємо до читання! 

Довідка: 

Дмитро Миколайович Ревуцький – український мистецтвознавець, літературознавець, фольклорист, перекладач. Один з основоположників українського музикознавства, зокрема лисенкознавства. Брат композитора 

Левка Миколайовича Ревуцького. 

 Народився в с. Іржавець (нині село Ічнянського району Чернігівської обл.). Навчався в Чернігівській та Прилуцькій гімназіях. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Працював викладачем словесності в приватній школі Ревеля (нині м. Таллінн, Естонія), викладав у гімназіях Київа. Серед його учнів поет М. Рильський, зоолог С. Крашенінніков. Д. М. Ревуцький – один з перших викладачів новоствореного Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка, де на театральному факультеті упродовж тринадцяти років викладав орфоепіку, вів авторський курс історії пісні. Мистецтвознавець був одним із засновників Музичного товариства імені М. Леонтовича, де очолив 

перекладацький цех та видавничі проекти товариства. 

Дмитро Ревуцький доклав багато зусиль і в розбудову української наукової думки. Разом з К. Квіткою був одним з організаторів етнографічної комісії при Всеукраїнській Академії наук (1922р.), 

яка згодом перетворилася в Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського. Він доклав значних зусиль для виходу наукового часопису "Етнографічний вісник" (нині "Народна творчість та етнографія"). Від 1919 року почалася активна видавнича діяльність Ревуцького. Публікувалися його праці з фольклористики й лисенкознавства, видавалися фольклорні збірки "Золоті ключі", окремі номери із серії "Пісня", вийшла друком науково-популярна книга «Українські думи та історичні пісні», монографія «Гулак-Артемовський та його комічна опера «Запорожець за Дунаєм» та інші. Дмитро Ревуцький вів активну просвітницьку діяльність зі сцени та по радіо, як співак він був гарним виконавцем вокальної музики й визнаним інтерпретатором українських дум, який переконливо передавав фольклорну традицію кобзарського виконавства. Він здійснив переклади українською низки вокальних творів європейської музики та 8-ми опер. У 1931 р. був звинувачений у «буржуазному націоналізмі» і звільнений з інституту, тільки у 1938 р. його запросили старшим науковим співробітником до Інституту українського фольклору АН УРСР та поновлено, як викладача Київського театрального інституту. Був організатором знаної Республіканської наради кобзарів у квітні 1939 року. В часи німецько-фашистської окупації Києва за станом здоров’я не мав можливості евакуюватися. 29 грудня 1941 року трагічно загинув (був вбитий разом із дружиною під час вчиненого нападу на квартиру). Д. М. Ревуцькому встановлено меморіальну дошку на Прилуцькій гімназії у 1997 році. У 2002 році його ім'я внесено до реєстру "100 найвідоміших українців".

Цариця української сцени

Пожертвувати стосунками з родиною, сімейним затишком заради улюбленої справи – на таке здатні тільки сильні жінки. Саме такою була

Марія Заньковецька – геніальна актриса, активна подвижниця української театральної сцени,

від дня народження якої

4 серпня минає 165 років.

З цієї нагоди, в читальній залі книгозбірні, було оформлено книжкову виставку

«Цариця української сцени», яка розкриває найцікавіші факти з біографії та творчої діяльності неперевершеної театральної діви, її роль у розвитку театрального мистецтва України.

Бібліотекарем сектору було проведено огляд запропонованих матеріалів.

Юні читачі

з цікавістю переглядали книги, в яких розміщено багато світлин, адже за час своєї 40-річної діяльності

велика актриса зіграла безліч ролей.

Тож, запрошуємо до читання

всіх не байдужих до театрального мистецтва!

Він надто любив Україну

Коли поїдеш любий, друже,

Із краю гір, шовкових трав,
Візьми з собою, мою пісню –

Я в неї щастя наспівав.

В. Івасюк

Володимир Івасюк несподівано для всіх увірвався на початку 70-их у світову музичну культуру, змусивши співати українською людей, які до цього навіть не здогадувалися, на якому боці земної кулі шукати частинку суші, на ймення Україна. Йому хватило тридцять років для того, щоб залишити по собі помітний слід, щоб стати національним символом. Характеризуючи його, друзі та знайомі не шкодують епітетів: «Вибух нової енергії», «свіжий струмінь творчості», «український соловейко» і завжди ці порівняння несуть у собі щось світле, щось палке і життєствердне. Таким і був Володимир Івасюк, справжнім співцем вічного і прекрасного, справжнім сином дорогої серцю Батьківщини. До 70-ліття від дня народження легендарного композитора, співака, патріота, в бібліотеці відбувся відеопортрет «Митець, який надто любив Україну».

На заході були присутні читачі книгозбірні

та поціновувачі таланту композитора.

Працівники сектору ознайомили присутніх з цікавими фактами життя і творчості Володимира Івасюка, а також запросили переглянути відеоматеріал, який частково відкриває завісу таємниці його передчасної смерті.

Наприкінці заходу усі бажаючі ознайомились з цікавою літературою про буковинського пісняра.

Книжково-ілюстративна виставка

9 січня минає 95 років від дня народження вірменського й українського кінорежисера Сергія Параджанова – творця візитівки українського «поетичного кіно» – картини «Тіні забутих предків», а також фільмів: «Колір граната», «Ашик-керіб» та інших.

З нагоди ювілею митця в секторі оформлено книжково-ілюстративну виставку «Дотик до людини-кіно».

Сергій Параджанов творив довкола себе особливий світ імпровізованої краси та гармонії, яка й понині резонує

з творчістю молодих художників.

Експозиція містить матеріали, що розкривають драматизм долі талановитого режисера, який бездоганно передав на екрані неповторний колорит та енергетику

карпатського краю та його мешканців.

Заочна зустріч з легендарною людиною

В грудні виповнюється 90 років від дня народження легендарного українського актора, режисера, сценариста – Леоніда Бикова.

Всенародну славу і прихильність кіноманів він здобув завдяки неперевершеній акторській грі, а також непідробній щирості, простоті і відкритості, яким актор не зраджував ні вжитті, ні у роботі. Вшановуючи талановитого митця було проведено для читачів заочну зустріч під назвою «Життя на останньому подиху».

Під час заходу діти дізнались багато цікавого про життя і творчість Леоніда Бикова, а також переглянули цікаву слайд-презентацію та уривки з його легендарних фільмів.

Ювілей композитора

Мирослав Михайлович Скорик –

видатний український композитор

із світовим ім’ям, диригент, творець серйозної музики, музикознавець. Народний артист України, лауреат

премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006–2010 роках, художній керівник Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка.

З нагоди 80-річчя від дня народження композитора в читальній залі бібліотеки підготовлено озвучену книжкову полицю «Музика – його покликання».

Експозиція містить документи із фондів книгозбірні про життєвий та творчий шлях композитора.

Відвідувачі бібліотеки мають можливість не тільки взяти книги про композитора чи переглянути про митця статті у журналах, але і послухати прекрасну музику, створену

Мирославом Скориком.