29 березня 2021 р.

Етикет: так просто і так складно

В рамках Тижня дитячого читання
Справжня культурність, вихованість – це поєднання хороших моральних якостей людини та їх прояв у повсякденному житті. Сучасний етикет регламентує поводження людей у побуті, на службі, у громадських місцях і на вулиці, у гостях і на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях, переговорах. Ми пропонуємо всіх охочим «прокачати» свої культурні звички і навички, взявши участь у бліц-вікторині
«Етикет: так просто і так складно».

26 березня 2021 р.

До Всесвітнього дня театру

З нагоди відзначення Всесвітнього дня театру у секторі оформлено виставку-кросворд «Запрошує Мельпомена».
Вона містить багато цікавої літератури про театральне ремесло та його корифеїв різних часів, про митців 
Тернопільщини та України.
Бібліотекар сектору Західна Ірина підготувала та провела огляд матеріалів виставки.
Юні читачі ознайомились з історією виникнення театрального мистецтва, дізнались, які бувають театри. Велику увагу було приділено також розповідям про театри, які працюють 
у нашому місті.
Матеріали виставки містять багато цікавої інформації, яка допоможе відвідувачам перевірите свої власні знання, розгадуючи кросворд від самої Мельпомени – музи театральної творчості. 
Для найменших читачів покровителька підготувала кубик-запитайлик, який привідкриє завісу до таємниць вічного та прекрасного.
Виставка діятиме до 4 квітня.
Любі наші читачі, ми пропонуємо і вам спробувати розгадати кросворд від Мельпомени. 

23 березня 2021 р.

"Месія" Ґеорґ Гендель

23 березня 1743 року у Лондоні відбулася прем'єра ораторії "Месія". Німецький композитор Ґеорґ Гендель створив її за 24 дні. Вона була шостою роботою композитора у цьому жанрі. Вперше вона була представлена у Дубліні 13 квітня 1742 року.
 Хоч на початку ораторія не здобула масової популярності, проте на сьогоднішній день стала одним з найбільш популярних хорових класичних творів західного світу.
 Цей твір композитор замислював для виконання на Великдень. У різдвяні ж концерти зазвичай включають першу частину ораторії і хор "Алілуя".
Цей чудовий твір, так само як і ряд інших робіт Генделя, є гарним прикладом того, як віра людини може вилитися у яскраве та якісне мистецтво, яке прославляє Небесного Творця та стає перлиною у скарбниці світового мистецтва.

17 березня 2021 р.

Мистецький портрет Йосипа Стадника

 Віртуальний проєкт "Мистецька галерея портретів"

До 145-річчя від дня народження 
Театральне мистецтво – це моє життя. Я ставлюсь до нього завжди скинувши шапку та під стукіт тривожного серця, так, що коли б людині було суджено жити не раз, а двічі, то хотів би і вдруге іти пройденим шляхом.                                                         26 лютого 1954 р.               
                                                   Й. Д. Стадник 
З іменем Йосипа Дмитровича Стадника міцно пов’язана історія українського театру. Його багатогранна творча індивідуальність проявилась у різних сферах театрального мистецтва – як актор, довголітній режисер і директор театральних колективів, перекладач, видавець, педагог і організатор мистецьких закладів та культурно-громадський діяч. Він зробив надзвичайно багато, щоб ще вище піднести сценічне мистецтво і наблизити його до рівня світового театру.
Народився митець 18 березня 1876 року у с. Валява, тепер Жешувського воєводства (Польша). Своїм життям і сценічною діяльністю він тісно пов'язаний з Тернопільщиною. Дитячі та шкільні роки провів у селах Романівка та Великі Бірки Тернопільського району, де його батько працював залізничником.
Закінчив драматичну 
студію Конопка в Польщі. 
У 1890-1894 роках навчався у Тернопільській учительській семінарії. Тут під час гастролей Львівського українського театру успішно склав із І. Рубчаком конкурсні іспити і вступив до театру товариства «Руська бесіда» у Львові. Довгі роки Й. Стадник був актором і режисером цього театру, а з 1906 по 1913 роки очолив колектив вже як його директор. З 1917 року, лишень рік, працював режисером у театрі Миколи Садовського в Києві. У 1919 році очолював Український театр ЗОУНР у Станіславі і в Кам'янці Подільському. У 1921–1939 з перервами очолював професійні трупи в Галичині, які не раз гастролювали на Тернопільщині: в містах Заліщики, Копичинці, Бучач, Товсте. У 1939 році Йосип Стадник очолює Український драматичний театр ім. Л. Українки у Львові. На його сцені ідуть високохудожні вистави «Украдене щастя» І. Франка, «Платон Кречет» і «В степах України» О. Корнійчука, «Остання жертва» О. Островського. З 1942 року він очолює драматичний Підкарпатський театр у Дрогобичі, а з 1944 року стає режисером театру мініатюр у Львові. Все, що було в світовій літературі нового й демократичного, митець перекладав і виводив на сцену. На стадниківські вистави приходили всі – українці, поляки, євреї, всі знаходили для себе відповідний репертуар. 
Трупа Стадника об’їздила з виставами всю Галичину.
Чимало віддається він громадській роботі як депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання у 1940 році.
Як знавець і палкий ентузіаст народного мистецтва, Йосип Стадник відкриває у 1940 році першу на Львівщині олімпіаду художньої самодіяльності та працює в її журі. Він представляв театральну громадськість Західної України на ювілеях Київського театру імені І. Франка, на різних республіканських форумах митців сцени.
Стадник був багатогранним, багатоплановим актором, грав майстерно у різних жанрах драматургії. За своє життя він зіграв понад 130 ролей, як режисер поставив 160 драматичних творів, 15 опер, 50 оперет. Його акторськими шедеврами були: Гарпаґон і Тартюф («Скупар», «Тартюф» Жана Батиста Мольєра), Іван («Війт Заламейський» Педра Кальдерона), Урієль Акоста (в однойменній драмі Карла Ґуцкова), Хлестаков («Ревізор» Миколи Гоголя), Яґо («Отелло» Вільяма Шекспіра), Франц Моор («Розбійники» Фрідріха Шіллера), Шалапут (в однойменному фарсі К. Ілінського) та інші.

Він також знявся у першому фільмі про класову боротьбу в галицькому селі «Вітер зі Сходу» (1940 р.), допомагав в організації тодішніх театрів мініатюр та польського драматичного театру.
Йосип Дмитрович Стадник зробив великий внесок в мистецький світ, як відомий режисер-педагог. Ще в 1899 році він створив «Театральну студію-школу». Понад десятиріччя читає в ній лекції з історії та теорії світового театру, знайомить молодь з досвідом сценічного мистецтва М. Кропивницького, М. Садовського, М. Заньковецької, з системою К. Станіславського. Викладав у музично-драматичній школі ім. М. Лисенка у Києві (1917–1918), у драматичній школі при Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові (1922–1924). Його учнями були: народні артисти УРСР С. Федорцева і Я. Геляс, народні артисти СРСР А. Бучма і М. Крушельницький, заслужені артисти УРСР Є. Коханенко і О. Рубчаківна.
Значний вклад Стадник вніс в українську культуру як перекладач. Володіючи російською, польською, чеською, німецькою, шведською мовами, він зробив понад 50 перекладів драматичних творів та лібрето оперет з світової літератури. Частина з них була ним видана, а більшість поставлена ним же на сцені.
Як режисер і перекладач, Йосип Стадник творив велику інтернаціональну місію, знайомив глядача з кращими досягненнями світової драматичної і музичної літератури, 
зокрема слов’янських народів.
«Моєю мрією було, - розповідав митець у спогадах, - мати в репертуарі свого театру найкращі твори усіх слов’янських народів і частинно удалось мені це здійснити».
Помер Йосип Дмитрович Стадник у віці 78 років 
у місті Львові 8 грудня 1954 року.

Джерела: 
1. Медведик, П. Актор, режисер, педагог [Текст] // Вільне життя. — 1976. — 20 берез. — С. 4.
 
2. Стадник Йосип Дмитрович [Текст] // Митці України: Енцикл. довід. — Київ, 1992. — С. 548.
 
3. Театральна Тернопільщина: Бібліогр. покажч. / Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 264 с. С. 65 – 68.: Про Й. Стадника.
 
4. Щербак, Л. Стадники [Текст] /Л. Щерабак // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін.  Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. С. 327-329.

15 березня 2021 р.

Майстер-клас в бібліотеці

14 березня, в рамках проєкту «Простір натхнення і творчості», у секторі естетичного виховання під час майстер-класу з вітражного розпису «Фантазії на склі» присутні вчились азам віражної техніки.
Учасники заходу, а ними були вихованців інтелект-клубу «Ерудит» Тернопільського ОКЦНТТШУМ, дізналися, що дивовижне мистецтво вітражного розпису зародилось ще у стародавньому Єгипті і відтоді не перестає хвилювати уяви
 митців та його шанувальників.
Діти були приємно здивовані тим, що фарби по склу та кераміці особливі та мають зовсім іншу структуру, ніж звичайні фарби для малювання.
Для роботи використовувались фоторамки 10х15, саме вони дуже зручні для розпису, особливо для людей, які вперше взялися до такої творчої справи.
Щодо сюжетів своїх перших вітражних шедеврів, то наші юні художники надали перевагу природнім мотивам, а це - квіти, птахи та зоряне небо з чудернадським місяцем.
Кожна дитина власноруч створила унікальний шедевр.

Всі учасники залишилися задоволеними та висловили побажання зустрітися на інших майстер-класах.
Тож, не сиди вдома, завітай до бібліотеки!
З нами цікаво та весело!

2 березня 2021 р.

Життєві настанови юним музикантам


Знаменитий збірник фортепіанних п’єс «Альбом для юнацтва» Роберта Шумана містив, окрім нот, ще й настанови юним музикантам. Ми пропонуємо скористатися цими життєвими правилами нашим читачам, які присвятили себе богині Евтерпі – покровительниці музики 
та ліричної поезії. 


1. Розвивай музичний слух. Навколо тебе десятки різноманітних звуків. 
2. Коли граєш, не турбуйся про те, хто тебе слухає.
3. Завжди бадьоро грай п’єсу до кінця і ніколи не кидай на половині. 
4. Якщо усі хотіли б грати першу скрипку, не можна було б створити оркестр. Тому поважай кожного музиканта на його місці. 
5. Шукай серед своїх товаришів тих, хто знає більше, ніж ти. 
6. Відпочивай від своїх музичних занять, старанно читаючи поетів. Частіше бувай на лоні природи.
7. Будь скромним. Ти ще не винайшов і не придумав нічого такого, чого до тебе не придумали і не винайшли інші. А якщо це вдасться, то розцінюй це як дар від Бога, який ти маєш розділити з іншими. 
8. Музикальність – уміння імпровізувати і догравати фразу, навіть якщо ти її забудеш.
9. Співай старанно в хорі. Це розвине в тобі музикальність. 
10. Прислухайся уважно до всіх народних пісень. Це ціла скарбниця чудових мелодій, вони відкриють тобі очі на характер різних народів. 
11. Ніколи не втрачай важливості послухати хорошу оперу. 
12. Високо шануй старе, але і нове зустрічай з відкритим, гарячим серцем. Не сприймай упереджено невідомі тобі імена. 
13. Не роби висновок про твір, прослухавши його один раз. Те, що тобі сподобається одразу, не завжди найкраще. 
14. Уважно спостерігай життя, а також знайомся з іншими мистецтвами і науками. 
15. За допомогою старання й витримки ти завжди досягнеш високих результатів. 
16. Мистецтво не призначене для того, щоб наживати багатство. Зростай як художник, інше прийде саме собою. 
17. Ученню немає кінця.

Джерело: журнал «Музичний керівник»

1 березня 2021 р.

З Всесвітнім днем котів!

У перший день весни відзначається ще й Всесвітній день котів! Його ініціатором став Міжнародний фонд захисту тварин
Animal Welfare.
Кішки живуть поруч з людиною вже протягом багатьох сотень років. Сьогодні, згідно зі статистичними даними, саме кішка є домашньою твариною 80% населення Землі. А 95% власників кішок визнають, що розмовляють з ними. Коти - легендарні особистості. Про них існує чимало повір’їв.
Кішка - перший гість у новому будинку.
Про них написано багато книг, їм присвячують вірші, знімають мультфільми та фільми, проводять виставки з їх участю.
Друзі, а ми, з нагоди Всесвітнього дня котів, запрошуємо вас до Арт-галереї на виставку світлин «Кото-фото вернісаж».
Милі мордочки, які зараз виглядають з вікон бібліотеки,
належать пухнастим улюбленцям наших читачів.
Виставку доповнено книгами про котів, кішечок і кошенят та їхнє муркотливе життя-буття.
Вернісаж діятиме до кінця тижня.
Отож, ласкаво просимо до нашого котячого фан-клубу!
Ми щиро вітаємо всіх любителів кішок!
Бажаємо їм, щоб їхні вихованці завжди були здорові,
щасливі, ситі й доглянуті!