Світло згаслої зірки

Віртуальний проєкт "Мистецька галерея портретів"

До 165-річчя від дня народження Марії Башкірцевої,

української й французької художниці та скульпторки

Марія Костянтинівна Башкірцева народилася 24 листопада 1858р. (23 листопада 1860 р.) у селі Гавронці на Полтавщині в багатій аристократичній сім’ї. Після того, як шлюбний союз між її батьками розпався, росла й виховувалася в розкішному маєтку дідуся, колишнього генерала й героя Кримської війни. Другий дід, по материнській лінії, належав до старовинного заможного татарського роду ще золотоординської доби. Батько Марії був предводителем місцевого дворянства.

Село Гавронці на Полтавщині.
Світлина поч. ХХ століття

Обдарованість Марії була надзвичайно багатогранною. З ранніх літ у дівчинки проявилися виняткові здібності до малювання, танців, музики, співу. Вона володіла рідкісним сопрано, мала надзвичайну пам’ять. Але у дівчинки було слабке здоров’я, тому родині довелося у 1870 році виїхати за кордон. Побувавши в Австрії, Німеччині, Швейцарії та Італії, родина Башкірцевих у 1872 році зупинилася у Франції. Проте хвороба й надалі 

підточувала її здоров’я.

Марія займається з приватними вчителями, глибоко вивчає історію, літературу, філософію, природничі науки, чудово співає, грає на багатьох інструментах, прагне до самовдосконалення, дорожить кожною хвилиною життя. Крім російської та української мови, вільно володіє французькою, німецькою, англійською, італійською, в 14 років вивчає ще й грецьку та латинську мови. І це незважаючи на хворобу легень.

Вона була надзвичайно обдарованою: грала на роялі й арфі. Її чарівний голос заслужив високої оцінки відомого у Франції професора-вокаліста Вартеля, який пророкував їй велике майбутнє співачки. Марія обожнювала читати, вона цікавилася давньоримською та давньогрецькою літературою, читала філософські трактати Платона, Аристотеля, Дідро, Вольтера, Ніцше, листувалася з Мопассаном. Про це свідчать читані-перечитані зношені книги, її оригінальні зовсім несподівані висновки про прочитане, записані в щоденнику. Вона дає оцінку творчості Е. Мане, Д. Веласкеса, 

І. Рєпіна, В. Брюсова, А. Франса.

Майстерня Юліана, 1881 р.

Дівчина захоплюється малюванням, вступає до приватної Академії живопису Рудольфа Жюльєна в Парижі. В академії під керівництвом професора Робер-Флері вона повністю віддається живопису і вже за рік отримує на загальному конкурсі майстерні першу золоту медаль, яку їй одноголосно присудили художники Робер-Флері, Бугро, Лефевр та інші. З того часу вона почала регулярно виставляти свої картини, які незмінно зустрічали теплі відгуки французьких газет і журналів.

За два роки Башкірцева засвоює семирічний курс академії, працює напівхвора, по 12–14 годин на добу, майже ночує біля мольберта та полотен. У 1880 році Башкірцева виставляє в Салоні свою першу картину – «Молода жінка, яка читає «Question du divorce» Олександра Дюма», в 1881 році – картина «Майстерня Юліана».

Молода жінка, яка читає  “Question du divorce”
Олександра Дюма, 1880 р.

Паризька преса відзначила, що цей твір переповнений життям, з твердим малюнком та теплим колоритом. Вершиною ж художньої творчості Марії Башкірцевої стала її жанрова картина «Жан і Жак», відзначена у 1883 році в Національному салоні Парижа за найвищу майстерність і за соціальну сміливість. І так само оцінений пізніше «Мітинг» із виразною симпатією змальований з життя дітей бідняків паризької околиці. Ця картина, що принесла Марії найбільшу славу, експонується в музеї Орсе в Парижі.

Зустріч (Мітинг), 1884 р.

Були численні медалі та призи на виставках, у захваті від її робіт були французькі газети та журнали. Її творчість високо цінували французький прозаїк Анатоль Франс та письменник-романіст Еміль Золя. Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва. Наша землячка стає постійною переможницею не лише на конкурсах Парижа, який був тоді своєрідним центром світового живопису, а й на загально-французьких конкурсах, в яких брали участь і художники інших країн. Особливу увагу привертають її глибоко реалістичні полотна і складні художні композиції.

Парасоля, 1883 р.

Злет молодого дарування захоплює і дивує видатних майстрів живопису, скульпторів та літераторів того часу. Прихильниками і друзями Башкірцевої були Робер Флері, Сен-Морсо, Огюст Ренуар, Ежен Делакруа, Клод Моне, Карлос Дюран, Еміль Золя, Олександр Дюма, Едмон Гонкур, Гі де Мопассан. Гаряче дискутувала Марія зі самою Жорж Санд. Та найбільший вплив на її творчість мав молодий французький художник-реаліст Жюль Бастьєн-Лепаж. Їхнє знайомство переросло в справжню міцну дружбу і творчу співпрацю.

Марія – космополітка й справжня українка, на чому вона повсякчас сама і наголошувала. Мотиви рідного краю дуже хвилювали обдаровану художницю, вона охоче вбиралася в народний стрій. Була зіркою паризької богеми: про неї пліткували, нею захоплювалися. Якби тоді існували соцмережі, Марія Башкірцева, напевно, була б блогеркою з мільйонною авдиторією фоловерів.

Але, на жаль, хвороба швидко прогресувала, Марія почала втрачати голос і слух. Та кожну хвилину свого життя вона підпорядковувала улюбленій роботі. Вона відчула смак слави, але та її не спокусила. «Радості від перемог немає, тому що це досягнуто тривалою та копіткою працею, в них немає нічого неочікуваного, я відчуваю себе на шляху до більш високого і досконалого, і створене вже не задовольняє». На своїй останній картині, яку вона не закінчила, бо хвороба відібрала в неї останні сили, Марія Башкірцева намалювала молоду жінку, котра сидить на траві у квітучому весняному саду. 

Весни 1885 року Марія не дочекалася…

Мисткиня померла від сухот 31 жовтня 1884 року. Після неї лишилася книга на понад тисячу сторінок та кілька полотен у французьких музеях. Решту картин (а їх вона написала близько півтори сотні) рідні відвезли на Батьківщину і там під час бомбардувань у часи Другої світової війни вони були втрачені. 

А ті, що вціліли, як шедеври світової культури зберігаються в художніх музеях та галереях Франції, США, Німеччини, Данії, Італії, Сербії, Греції та Люксембургу.

Джерела:

1. Преварська, М. Видатні українці. Культура. Мистецтво. Освіта: довідник. – Київ : Велес, 2016. – 368 с. – (Сер.: Гордість і слава України) (з фонду сектора естетичного виховання ТОДБ).

2. Урок української мови. 9 клас. На тему «Усний вибірковий  переказ розповідного тексту публіцистичного стилю» : веб-сайт.

3. URL:https://www.wikiart.org/uk/bashkirtseva-mariya-kostyantinivna/all-works#!#filterName:all-paintings-chronologically,resultType:masonry (дата звернення: 13. 11. 2023).

4. URL:https://naurok.com.ua/urok-ukra-nsko-movi-na-temu-usniy-vibirkoviy-perekaz-rozpovidnogo-tekstu-publicistichnogo-stilyu-9-klas-8236.html (дата звернення: 13. 11. 2023).

5. Стародавні села Полтавщини : веб-сайт. URL:https://zabytki.in.ua/community/d/269-starodavni-sela-poltavshchini/24. (дата звернення: 13. 11. 2023).