Пробачте, але сьогодні про сумне…
Ніколи не зітруться з людської пам’яті трагічні події
лютого 2014 року на Майдані Незалежності.
Минув рік… Україна вшановує своїх героїв.
В нашій бібліотеці також відбувся вечір пам’яті
В болючій тиші звучало тужливе ,,плине кача”,
на очі наверталися сльози…
на очі наверталися сльози…
Сьогодні кожен українець знає пісню «Пливе кача по Тисині», вона стала широко відомою в Україні в 2014 році під час подій Революції Гідності. Її вважають неофіційним гімном-реквіємом за невинно убієнними, які увійшли в історію як «Небесна сотня».
Цю пісню помилково вважають ,,українською лемківською”,
за іншими даними ,,закарпатською тужливою народною піснею”.
Ще хтось вважає її зразком пісенної творчості січовиків періоду Карпатської України.
А хтось стверджує, що автором тексту
є маловідомий широкому загалу
письменник і перекладач
Василь Ґренджа-Донський.
Любов до рідної землі, тривога за її окупацію іноземцями, туга матерів за синами,
що кладуть голови на чужині -
такими мотивами пройнятий цей твір.
Цю пісню виконували гурт «Плач Єремії», капела імені
Д. Ревуцького, хор Київської Православної академії, семінаристи якої були безпосередніми учасниками подій у Києві. Пісня була і на міжнародному фестивалі сакральної музики «Virgo Lauretana» в Італії. В аранжуванні та виконанні гурту «Пікардійська терція» вона стала мистецьким вокальним шедевром.
У нових драматичних реаліях України, яка виборює своє право на незалежність, саме пісня «Пливе кача по Тисині» стала символом українського Майдану - не лише виявом скорботи та пам’яттю за соратниками, що загинули, а й виявом мужності тих,
хто продовжує розпочату боротьбу.
Цю пісню помилково вважають ,,українською лемківською”,
за іншими даними ,,закарпатською тужливою народною піснею”.
Ще хтось вважає її зразком пісенної творчості січовиків періоду Карпатської України. А хтось стверджує, що автором тексту
є маловідомий широкому загалу
письменник і перекладач
Василь Ґренджа-Донський.
Любов до рідної землі, тривога за її окупацію іноземцями, туга матерів за синами,
що кладуть голови на чужині -
такими мотивами пройнятий цей твір.
Цю пісню виконували гурт «Плач Єремії», капела імені
Д. Ревуцького, хор Київської Православної академії, семінаристи якої були безпосередніми учасниками подій у Києві. Пісня була і на міжнародному фестивалі сакральної музики «Virgo Lauretana» в Італії. В аранжуванні та виконанні гурту «Пікардійська терція» вона стала мистецьким вокальним шедевром.
У нових драматичних реаліях України, яка виборює своє право на незалежність, саме пісня «Пливе кача по Тисині» стала символом українського Майдану - не лише виявом скорботи та пам’яттю за соратниками, що загинули, а й виявом мужності тих,
хто продовжує розпочату боротьбу.
Немає коментарів:
Дописати коментар