27 серпня 2012 р.

Останній романтик театру



Сьогодні виповнилося би 60 років Михайлові Якубовичу Форгелю. 60 прекрасних років нашому талановитому землякові, художньому керівникові обласного драматичного театру 
ім. Т. Г. Шевченка, якби… 
Якби шість років тому не пішов він за куліси життя. 



"Вся моя родина - дуже прості люди, але надзвичайно інтелігентні. 
Мета мого життя - чесно робити свою справу. 
Життєвий принцип: якщо можеш - зроби людям добре, допоможи. 
Найприємніше у роботі: прем'єра нової вистави, тим більш, якщо вона цікава. 
 У людях ціную порядність. 
Захоплення - театр, театр і тільки театр, інколи - покопатися на дачі". 
Форгель М. Я. 

Михайло Якубович Форгель народився 27 серпня 1952 року у с. Новосілка Підволочиського р-ну Тернопільський області. 
Йому судилося нелегке життя. Ріс у бідній родині, рано втратив батька, знав ціну праці, хотів учитись,
піднімався у гору самотужки. 
 Вчився, як у нас кажуть – захланно, жив лише на стипендію. Закінчив Київський державний інститут культури, після нього – Державний інститут театрального мистецтва у 
м. Москві ( ГІТІС). Працював викладачем у Теребовлянському культосвітньому училищі, потім в обласному будинку народної творчості, в управлінні культури, у філармонії. Театрознавець, театральний критик, заслужений діяч мистецтв України. З 1992 р. був художнім керівником Тернопільського обласного драматичного театру. 
За чотирнадцять літ роботи збагатив театральний репертуар кращими виставами класики й сучасності, сміливо експериментував на малій сцені. Михайло Форгель сприяв відкриттю акторського відділення у Тернопільському музичному училищі ім. С. Крушельницької.

Організував Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Тернопільські театральні вечори», який у 2001 р. отримав статус міжнародного. 


Форгель започаткував творчу співпрацю тернопільських митців з театрами міст Ліверпуль (Велика Британія), (Македонія), Ельблонг Ольштин (Польща), Нови Сад (Сербія), Единбург (Шотландія). 


У 2000 р. Тернопільському обласному українському драматичному театру було присвоєно звання академічного (Тернопільський академічний обласний український 
драматичний театр Т. Г. Шевченка).
Театр з гідністю несе присвоєне звання. 
Як багато було задумів і планів в його світлій голові!.. 
Але… недописав, не довершив, недолюбив, недожив… 
Він був людиною, яка знайшла гармонію поміж собою і світом. Але світ, який горнувся до нього, не зміг його вберегти. 
Помер Михайло Форгель від інфаркту 29 вересня 2006 року. 
Шість років тому, промовляючи слова прощання над побратимом, Федір Стригун обвів поглядом людей, що прийшли проститися з Михайлом Якубовичем, і сказав: «Чим ти заслужив таку любов, Михайлику?..» І сам відповів: «Тим, що ти любив людей, робив їм добро. А добро чинити не так легко, 
адже воно робиться серцем, а серце не витримує…» 
На його честь у 2007 р. було засновано премію ім. М. Форгеля фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют».

Матеріал використано з книги Галини Садовської та Влади Собуцької "Два пера - одна любов"(Тернопіль, 2007)
Фото: Драмтеатр 

5 коментарів:

  1. Так, Олю, вчора в нашому місті відкрили пам'ятний знак пану Форгелю на Алеї Зірок. Прийшли його колеги з театру. Було дуже чутливо. На його зірку поклали червоні гвоздики і жовті соняхи.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Гарне відкриття зірок було. Дуже шкода, що про Михайла Якубовича говоримо все у минулому.

      Видалити
  2. Адміністратор блогу видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
  3. Чомусь талановиті люди довго не живуть на цьому світі. Напевне вони виконавши свою місію тут на землі, Богу на небі, потрібні більше

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Андрію, гадаю, що так, Михайло Якубович виконав свою місію на землі, тепер спостерігає за всіма подіями з неба. Там також потрібні світлі, добрі душі.
      А Він вмирав. Вмирала з ним епоха.
      Її уже не викличеш на "біс".
      Остання дія... Кладовище. Похорон.
      В безсмертя очі також повні сліз.

      Видалити