13 квітня 2021 р.
8 квітня 2021 р.
Наші вітання
Щиро вітаємо з Днем народження нашого колегу,
супер-крутого комп'ютерного генія,
Чайковського Василя!
Вітаємо тебе, колего, зі святковою подією, гідною найщиріших слів!
Бажаємо тобі міцного здоров'я. Нехай кожен день буде сповнений добром та щастям. Нехай завжди тебе оточують лише порядні люди, вірні друзі –
чуйні і підтримуючі у всьому. Бажаємо зберегти добру вдачу, почуття гумору, привабливість і галантність та пронести всі ці якості через все життя.
Успіхів тобі в професійній діяльності і в особистому житті!
5 квітня 2021 р.
Дмитро Миколайович Ревуцький
До 140-річчя від дня народження музикознавця, фольклориста Дмитра Ревуцького у секторі оформлено книжкову полицю
«По обрію життя».
Запрошуємо до читання!
Довідка:
Дмитро Миколайович Ревуцький – український мистецтвознавець, літературознавець, фольклорист, перекладач. Один з основоположників українського музикознавства, зокрема лисенкознавства. Брат композитора
Левка Миколайовича Ревуцького.
Народився в с. Іржавець (нині село Ічнянського району Чернігівської обл.). Навчався в Чернігівській та Прилуцькій гімназіях. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Працював викладачем словесності в приватній школі Ревеля (нині м. Таллінн, Естонія), викладав у гімназіях Київа. Серед його учнів поет М. Рильський, зоолог С. Крашенінніков. Д. М. Ревуцький – один з перших викладачів новоствореного Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка, де на театральному факультеті упродовж тринадцяти років викладав орфоепіку, вів авторський курс історії пісні. Мистецтвознавець був одним із засновників Музичного товариства імені М. Леонтовича, де очолив
перекладацький цех та видавничі проекти товариства.
Дмитро Ревуцький доклав багато зусиль і в розбудову української наукової думки. Разом з К. Квіткою був одним з організаторів етнографічної комісії при Всеукраїнській Академії наук (1922р.),
яка згодом перетворилася в Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського. Він доклав значних зусиль для виходу наукового часопису "Етнографічний вісник" (нині "Народна творчість та етнографія").
Від 1919 року почалася активна видавнича діяльність Ревуцького. Публікувалися його праці з фольклористики й лисенкознавства, видавалися фольклорні збірки "Золоті ключі", окремі номери із серії "Пісня", вийшла друком науково-популярна книга «Українські думи та історичні пісні», монографія «Гулак-Артемовський та його комічна опера «Запорожець за Дунаєм» та інші.
Дмитро Ревуцький вів активну просвітницьку діяльність зі сцени та по радіо, як співак він був гарним виконавцем вокальної музики й визнаним інтерпретатором українських дум, який переконливо передавав фольклорну традицію кобзарського виконавства. Він здійснив переклади українською низки вокальних творів європейської музики та 8-ми опер.
У 1931 р. був звинувачений у «буржуазному націоналізмі» і звільнений з інституту, тільки у 1938 р. його запросили старшим науковим співробітником до Інституту українського фольклору АН УРСР та поновлено, як викладача Київського театрального інституту. Був організатором знаної Республіканської наради кобзарів у квітні 1939 року.
В часи німецько-фашистської окупації Києва за станом здоров’я не мав можливості евакуюватися. 29 грудня 1941 року трагічно загинув (був вбитий разом із дружиною під час вчиненого нападу на квартиру).
Д. М. Ревуцькому встановлено меморіальну дошку на Прилуцькій гімназії у 1997 році. У 2002 році його ім'я внесено до реєстру "100 найвідоміших українців".
Майстер-клас
Читаючи книгу, ми звикли закладати сторінки, аби продовжити читання. Тож закладка повинна бути у кожного читача. До того ж, вона допоможе не тільки не забути, на якій сторінці закінчилася захоплива розповідь, але й стане прикрасою улюбленої книги.
А найкраща з закладок звичайно ж та, яка виготовлена власноруч.
4 квітня, в рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання,
ми планували зустрітися з нашими творчими відвідувачами на традиційному майстер-класі з виготовлення книжкової закладки. Але, на превеликий жаль, карантинні обмеження внесли свої корективи в роботу нашої «Веселої майстерні».
Отже, ми зняли невелике відео з майстер-класу і
пропонуємо юним майстрам спробувати
виготовити книжкову закладку «Перо» вдома.
Тож, приємного перегляду і творчої наснаги!
Наші вітання
нашу колегу, Ірину Мейську!
Бажаємо, щоб твоє життя було сповнене цікавими зустрічами і знайомствами, яскравими днями, свіжими ідеями і неймовірними мріями. Нехай кожен день буде щасливим, радісним і світлим.
Не засмучуйся через дрібниці і пам’ятай: життя - прекрасне!
4 квітня 2021 р.
Наші вітання
Щиро вітаємо нашу колегу,
Човніцьку Марію Іванівну,
з Днем народження!
Бажаємо Вам міцного здоров’я, впевненості у завтрашньому дні.
Нехай життя буде схоже на яскравий вернісаж. Картини сімейного щастя нехай змінюються успіхами дітей, захоплюючими пригодами та акварелями любові.
1 квітня 2021 р.
Книга на полотнах відомих художників
В рамках Тижня дитячого читання.
і супроводжують
людську цивілізацію.
Їм вже 4,5 тисячі років.
Книги або люди з книгою в руках представлені в образотворчому мистецтві дуже широко.
До XV ст. художники зображували з книгою святих, пророків, або служителів церкви. Після - мудреців, вчених, відомих людей.
В XIX-XX ст. зображували також звичайних селян і робітників.
В нашій презентації "Книга в образотворчому мистецтві" підібрані красиві картини з книгами від відомих світових та українських художників. Для деяких з них, книга - головний герой і смисловий центр (в жанрі натюрморту). Але в основному книга в руках людини - це спосіб розкрити його внутрішній світ, підкреслити його душевний стан і красу.
Тож, приємного перегляду, любі наші читачі!
29 березня 2021 р.
Етикет: так просто і так складно
В рамках Тижня дитячого читання
Справжня культурність, вихованість – це поєднання хороших моральних якостей людини та їх прояв у повсякденному житті. Сучасний етикет регламентує поводження людей у побуті, на службі, у громадських місцях і на вулиці, у гостях і на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях, переговорах.
Ми пропонуємо всіх охочим «прокачати» свої культурні звички і навички, взявши участь у бліц-вікторині
«Етикет: так просто і так складно».
26 березня 2021 р.
До Всесвітнього дня театру
З нагоди відзначення Всесвітнього дня театру у секторі оформлено виставку-кросворд «Запрошує Мельпомена».
Вона містить багато цікавої літератури про театральне ремесло та його корифеїв різних часів, про митців
Тернопільщини та України.
Бібліотекар сектору Західна Ірина підготувала та провела огляд матеріалів виставки.

Юні читачі ознайомились з історією виникнення театрального мистецтва, дізнались, які бувають театри. Велику увагу було приділено також розповідям про театри, які працюють у нашому місті.
Матеріали виставки містять багато цікавої інформації, яка допоможе відвідувачам перевірите свої власні знання, розгадуючи кросворд від самої Мельпомени – музи театральної творчості.
Для найменших читачів покровителька підготувала кубик-запитайлик, який привідкриє завісу до таємниць вічного та прекрасного.
Виставка діятиме до 4 квітня.
Любі наші читачі, ми пропонуємо і вам спробувати розгадати кросворд від Мельпомени.
23 березня 2021 р.
"Месія" Ґеорґ Гендель
23 березня 1743 року у Лондоні відбулася прем'єра ораторії "Месія".
Німецький композитор Ґеорґ Гендель створив її за 24 дні. Вона була шостою роботою композитора у цьому жанрі. Вперше вона була представлена у Дубліні 13 квітня 1742 року.
Хоч на початку ораторія не здобула масової популярності, проте на сьогоднішній день стала одним з найбільш популярних хорових класичних творів західного світу.
Цей твір композитор замислював для виконання на Великдень. У різдвяні ж концерти зазвичай включають першу частину ораторії і хор "Алілуя".
Цей чудовий твір, так само як і ряд інших робіт Генделя, є гарним прикладом того, як віра людини може вилитися у яскраве та якісне мистецтво, яке прославляє Небесного Творця та стає перлиною у скарбниці світового мистецтва.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
















