Про життя і творчість Мікеланджело Караваджо залишилося безліч документів і видано досить велику кількість книг і альбомів. Деякі з них представлені на книжково-ілюстративній виставці «І житиму, гартований вогнем, я вічно…»,
яка оформлена у нашому відділі з нагоди 440-річчя від дня народження відомого італійського живописця, скульптора та архітектора. Скористатися цими матеріалами зможуть всі бажаючі, хто цікавиться творчістю митця.
Довідка:
Він основоположник реалістичного напрямку в європейському живописі
VII століття, народився
28 вересня 1573 у Ломбардії. Мистецтву малювання він навчався в Мілані в 1584-1588 роках у
С. Петерцано. На початку 1590-х років Караваджо переїхав до Риму, де працював більше 10 років, починаючи з 1606 року багато подорожував по Італії - жив і працював у Неаполі, на острові Мальта і в Сицилії.
У своїй творчості він завжди був оригінальний, його не можна віднести ні до однієї з художніх шкіл. За вдачею Караваджо був бунтарем, і це виразилося в його ранній творчості.
Ідеальним образам він протиставив людину з натовпу,
наділену грубою чуттєвої красою.
Його молоді та життєрадісні герої схожі на античного бога Вакха, який і сам нерідко стає темою картин.
Караваджо малює життя позбавлене будь-якої поетизації, його сюжети підкреслено натуралістично.
Головними темами його картин також були й біблійні сюжети. Він зміг знайти тонку грань між драматизмом і натуралістичними деталями.
Його святі і апостоли стають схожі на людей з плоті і крові.
В кінці життя Караваджо звертається до теми самотності людини у величезному ворожому йому світі.
Стиль Караваджо викликав захоплення багатьох молодих майстрів та істотно вплинув на розвиток західноєвропейського образотворчого мистецтва. Серед його поціновувачів і наслідувачів були Рубенс, Веласкес і Рембрандт.
